Увіковічнені в міді лев із дичиною та левиця з левенятами вже майже 80 років прикрашають одеський Міський сад, що розташований на розі вулиць Дерибасівської та Преображенської. За весь цей час їх ремонтували лише косметично та нашвидкуруч, хоча велична скульптурна група має дуже давню та непросту історію.

Пікантні подробиці були оприлюднені на черговому засіданні штабу з ліквідації наслідків вибухів на артскладах і на брифінгу голови Запорізької обладмiнiстрацiї Євгена Червоненка. Посадовці акцентували, що розгрібання, в прямому і переносному значеннях, завалів під Новобогданівкою пришвидшується. Як поінформував представник Південного оперативного командування полковник Володимир Толстой, на території військової частини перекрито дахи всіх адмінбудівель, військовослужбовці ночують у казармі, харчуються в оновленiй їдальні; завершується освітлення технічної території по всьому периметру. Позаяк підрозділ воєнізованої охорони вже в повному складі, до 20 вересня буде знято всі міліцейські блок-пости. У вересні буде знищено всю траву; аби це робити регулярно, виділено кошти на придбання 200 тонн гербіцидів (воїстину: гримнуло – почали хреститися! Досі ми чули тільки напівбайки посадовців, військових і цивільних про загрозу сухого травостою).

Американські документалісти, які знімають фільм про знищення фашистами євреїв під час минулої війни, працювали 14 вересня в урочищі Сосонки під Рівним. Саме в цьому урочищі у листопаді 1941 року фашисти знищили понад 17 тисяч євреїв. Однак оператору з Нью-Йорка Сету Бернштейну та його асистенту Лі Пачеко довго спокійно знімати краєвиди єврейських захоронень та місць розстрілів іудеїв під час II Світової війни не довелося. Оглядаючи місцевість меморіалу, американські кіношники раптом натрапили в кущах, яких тут чимало, на мумію людини — верхню частину тулуба та голову з залишками довгого волосся. Такі реалістичні кадри зовсім не входили у плани документалістів. Побачене неабияк шокувало американську знімальну групу. Мешканці Нью-Йорка впевнені, що знахідка мумії запам'ятається на все життя: «Це справді жахливо, зважаючи на те, що ми приїхали знімати фільм про воєнні звірства ще II Світової війни, — дивувався українським реаліям Лі Пачеко. — Аж раптом тут натрапили на свіжу могилу. Це жахливе відчуття. Я такого ще не бачив і сподіваюся, що більше не побачу».