Крим — без фруктів і винограду

      Тутешні садівники і виноградарі тільки в ці вересневі дні можуть реально оцінити наслідки минулої зими: персиків, абрикосів на виході майже нуль (те, що нині продається у курортних містах, — імпорт, здебільшого грецький, італійський та іспанський), черешня ледве витягнула на 3-10 відсотків, дещо підсолодять неврожайний розпач хіба що яблука, груші, айва.

      Загалом же, за даними Міністерства аграрної політики автономії, замість запланових 17,5 тисячі тонн фруктів господарствам варто сподіватись лише на 2 тисячі. Щодо винограду, то картина вимальовується теж не вельми райдужна: 27 тисяч тонн технічного і не більше як 6 тисяч столового, що в середньому в 4-6 разів менше торішнього врожаю. «Підрізана» зимовими холодами пропозиція сьогодні дається взнаки, про що переконливо свідчать ціни на міських ринках півострова.

      У Бахчисарайському районі, що спеціалізується на садівництві й виноградарстві, саме в розпалі збір сонячних ягод. Їх культивують агрофірми «Чорноморець», «Крим», «Таврида-агро», ЗАТ «Бурлюк». Оскільки, як розповів «УМ» начальник райуправління АПК Віктор Мариноха, столовий виноград ( у деяких приморських регіонах дещо вистояла лише Молдова) фактично вимерз повністю, то господарства змушені замість нього реалізовувати технічний, зокрема аліготе, ркацителі.

      Але це крихти у порівнянні з недоотриманим через люті січневі морози врожаєм на суму понад 50 мільйонів гривень. А ще слід до цього приплюсувати 3,5 мільйона прямих збитків господарств. Аграрії сподіваються отримати від держави бодай часткову компенсацію, хоча рідне міністерство їх вже «порадувало»: грошей немає і не буде.

      Але в районі не збираються спересердя ставити хрест на залежній від погодного форс-мажору галузі, навпаки. Тільки в першому кварталі поточного року, каже пан Мариноха, заклали нових виноградників на площі 300 гектарів, стільки ж планують осилити і восени. Ставка, звичайно ж, робиться на технічні морозостійкі сорти.

      Не пасе, так би мовити, задніх і садівництво. Так, підприємства «Сади Тавриди» і «Сади України» цьогоріч посадили 30 гектарів насіннячкових, ще раніше 120 гектарів персика, який з наступного року вже має плодоносити.

      Прикметно, що в тих ж яблуневих садах застосовується крапельне зрошення і ущільнена технологія — коли до звичних сортів, таких як сінап, канділь, айдаред, гольден, підсаджуються сучасні євпропейські. Таким чином густота дерев доводиться до двох із половиною тисяч на один гектар. Такий інтесивний сад спроможний сьогодні видати «на-гора» 500—600 центнерів продукції з гектара. Тішить районне керівництво, що ці сучасні технології за рахунок солідних інвестицій розвивають молоді агропідприємства, зокрема «Дружба народів-фрукти», «Бахчисарайська долина», котрі орендують земельні паї в тутешніх селян. У райуправлінні АПК переконані: саме за садівництвом, виноградарством разом з ефіроолійним виробництвом і зеленим туризмом майбутнє Бахчисарайського краю.