Слухали, щоб звільнити?

      Учорашнє засідання Верховної Ради розпочалося iз вшанування пам'яті журналіста Георгія Гонгадзе хвилиною мовчання — адже сьогодні виповнюється шість років відтоді, як «перевертні» в погонах викрали його за вказівкою тодішнього вищого керівництва держави, а потім убили. Знову м'явся на трибуні черговий Генпрокурор Олександр Медведько (як i його попередники Потебенько, Піскун, Васильєв), знову під банею ВР лунали красиві заклики про «справу честі» та «лакмусовий папірець» демократичності України, знову політичні спекуляції та відверте нудьгування багатьох нардепів із числа «колишніх».

      Але були й новації — дебют на трибуні Верховної Ради відомого майора Миколи Мельниченка, колишнього адвоката Лесі Гонгадзе Андрія Федура та експерта зі США Дугласа Леслі. А ще фактична нелегітимність самих слухань, бо їх, на переконання знаних правників Володимира Стретовича i Сергія Головатого, провели лише заради нових спекуляцій. I хоча спікер Олександр Мороз як ініціатор учорашнього дійства й кинув репліку, мовляв, ці думки особисті, але наприкінці, коли висловилися усі, хто хотів, у автора цих рядків також склалося враження: єдиною метою проведення слухань було «кадрове питання». Бо захиталося крісло під Генпрокурором Медведьком.

      Сумна річниця — лише привід? I що робив у кабінеті Мороза до початку слухань Микола Мельниченко? Бува не узгоджував промову?

Слухати в Раді не можна, дозволити у суді

      На переконання голови Комітету ВР із питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимира Стретовича та нардепа i екс-міністра юстиції Сергія Головатого, вчорашнє заслуховування інформації від Генпрокурора було недоцільним та неправомірним, адже зараз триває судовий процес над виконавцями вбивства Гії. Хіба ці слухання не є втручанням у хід слідства з боку народних депутатів? Хіба це не політичний вплив на суддів? Стретович також переконаний, що подібні парламентські слухання не сприятимуть об'єктивності розслідування справи i є лише «черговою спробою певних політичних сил заробити дивіденди на людському горі».

      Багато депутатів погоджувалися з цим, але й нагадували, що, якби не справа Гонгадзе, багатьох історичних подій, включно з Майданом i Помаранчевою революцією, не було б. Цю думку БЮТівця Томенка розвинув соціаліст Сільченко, який, згадавши Майдан та заперечивши тиск на суд, ще й додав: «Усі ми на посадах лише після загибелі Гонгадзе»... Отакої! Комусь смерть без поховання, бо тіло Гії досі не поховане, а комусь — посади й почесті!

«20 хвилин щось говорити — й нічого не сказати!»

      Згідно з регламентом, Генпрокурор Медведько мав виступати 20 хвилин та стільки ж — відповідати на запитання депутатів.

      «Шість років поспіль перед нами стоять Генпрокурори й кажуть, що записів [Мельниченка] не було!» (Микола Томенко).

      «Мені стало моторошно від того, що він тут розказав. Він 20 хвилин щось говорив і нічого не сказав по суті, це треба вміти. Ще й примудрився сказати суттєву неправду!» (Андрій Федур).

      Це лише окремі репліки після виступу Генпрокурора. Питань до пана Медведька дійсно виникло багато. Бо знову від нього почули слова про відсутність на даний час підстав для притягнення до кримінальної відповідальності Кучми та інших вищих посадовців у справі Гонгадзе.

      «Після проведення експертиз копій записів Мельниченка було встановлено, що усне мовлення, ймовірно, належить Кучмі, Кравченку, але через те, що це не оригінали, і нема даних, як вони зроблені, експерти не можуть зробити висновок, чи піддавались вони монтажу. Тому встановити причетність до цього злочину вищих посадових осіб держави наразі неможливо», — вважає Генпрокурор. Водночас він не бачить підстав вибачатися перед екс-Президентом Кучмою за виклики на допити, оскільки той проходить у справі лише як свідок.

      Для того щоб назвати замовника вбивства журналіста, необхідно отримати докази. Але «найдосвідченішим слідчим ГПУ» (у ВР був присутній i керівник слідчої групи Роман Шубін), як дав зрозуміти Медведько, заважають поставити крапку в цій справі — той же Мельниченко вводить в оману i не передає оригіналів записів. Три роки у справі не було жодної конкретної підозрюваної особи, і лише наприкінці жовтня 2003 року була порушена кримінальна справа стосовно колишнього начальника Департаменту оперативної служби МВС Олексія Пукача, вважає Генпрокурор. Саме Пукач i керувавав вбивцями журналіста, але знайти його слідству не вдається. Не дивно, що депутати нагадали панові Медведьку: Пукач, на якого вийшли спецслужби, втік від них в Ізраїль, ледь не за сприяння Різницької, та й раніше його відпускали з-під варти.

Мельниченка — до в'язниці! I Кучму за компанію

      Олександр Медведько просто з трибуни закликав Миколу Мельниченка передати оригінали своїх записів прокуратурі та дати докладні свідчення щодо їх запису, бо попередні допити свідка Мельниченка нібито недостатні. Після цих слів Генпрокурор «огрів» майора, з яким сидів у ложі суддів на одній лаві, зізнанням: він — Медведько — не виключає поновлення кримінальної справи проти колишнього майора Державної служби охорони. Остаточне рішення буде прийнято після 16 додаткових фоноскопічних експертиз, які й мають з'ясувати, в який саме спосіб здійснювали записи розмов у кабінеті Президента.

      Інший козир Генпрокурора — очна ставка між майором та Мирославою Гонгадзе, під час якої дружина Гії фактично спростувала показання Мельниченка.

      Пана Медведька звинуватив у брехні адвокат Андрій Федур. Бо, за його словами, майор нібито навіть запропонував свою участь у слідчому експерименті, хотів показати, як саме він записував Кучму. Але слідство відмовилося. Не залишився у боргу i майор: «Я готовий сісти у в'язницю за розголошення державної таємниці, якщо буде встановлена автентичність записів, бо разом зі мною тоді сяде і Кучма. Я готовий скласти йому компанію. Мене цим не злякаєте! Я готовий надати свідчення в судовому слуханні, якщо записи визнають як речовий доказ».

      У кулуарах ВР Мельниченко традиційно заявивив пресі, що записів на Різницьку не передасть, бо там їх одразу знищать.

      Свої «п'ять копійок» вставив i екс-Гепрокурор, а нині депутат від Партії регіонів Святослав Піскун, який запропонував створити в парламенті нову слідчу комісію із розслідування справи Гонгадзе.

У США впізнали Кучму

      Пожвавлення в залі викликав виступ головного експерта компанії «Бек-тек» Дугласа Леслі. Ця компанія підтверджує автентичність фрагменту записів майора Мельниченка в кабінеті Кучми, де екс-Президент нібито дає наказ усунути журналіста Гонгадзе.

      «Ми закінчили роботу, вирішили всі технічні питання, і ми визначили, що записи є автентичними, вони записувалися на Toshiba (цифровий диктофон, яким Мельниченко нібито робив записи), ця інформація, яка була записана, не редагувалася», — сказав пан Леслі й навіть прокрутив один фрагмент запису.

      Загалом в об'єктивне розслідування справи Гонгадзе в Україні вже ніхто не вірить. Відтак фракція БЮТ виступає за «міжнародне розслідування» справи. А Верховна Рада запланувала створити 19 вересня  тимчасову слідчу комісію для продовження контролю за розслідуванням.

* * *

      Підбиваючи підсумки, Голова Верховної Ради Олександр Мороз висловив незадоволення інформацією, наданою Генпрокурором: «Олександре Івановичу, з усією повагою до вас хочу сказати: або ви робіть розслідування, забезпечуйте його, або доручіть це комусь іншому, бо інакше Верховна Рада це доручить комусь іншому!»

      Про те, що Генпрокурора потрібно міняти, сказав депутатам і Андрій Федур. Щодо Олександра Медведька, то він цікаво реагував на неприємні для себе репліки — задравши голову, розглядав кришталеве склепіння ВР, може, нудьгував, а може, звертався з молитвою до Всевишнього. Хтозна... Значно цікавіше — кому політичні дивіденди?