Ветеранів — на «Говерлу»

      Чернівецька влада не обминає увагою політв'язнів, репресованих та членів УПА — для цих уже небагатьох і переважно літніх людей на Буковині цьогоріч заплановано чимало важливих заходів. Виконання в повному обсязі Закону України «Про реабілітацію», надання воякам УПА статусу учасників національно-визвольних змагань, встановлення пам'ятних знаків жертвам сталінських репресій, упорядкування могил воїнів УПА, надання пільг, допомоги і безплатного лікування та оздоровлення — це далеко не всі питання, які обговорювалися на зустрічі місцевих чиновників та представників товариств політв'язнів.

      Розглядається обласною владою питання щодо встановлення пам'ятника жертвам політичних репресій у сквері на перетині вулиць Шевченка і Кордуби в Чернівцях. Саме це місце Чернівецьке товариство політв'язнів та репресованих вважає найбільш вдалим для подібного пам'ятника, адже навпроти розташоване приміщення Служби безпеки України, а неподалік—обласна прокуратура. Ще кілька років тому місце для пам'ятника було виділено на перехресті вулиць Руської та Шевченка, що попередньо було погоджено з тим же товариством. Між обласною та міською владами iснувала домовленість щодо розподілу робіт. Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради мав упорядкувати сквер і зробити благоустрій прилеглої території, що, власне, і зробив ще два роки тому. Сам пам'ятник, його ескізний проект та вартість взяла на себе обласна влада. Натомість пам'ятник або пам'ятний знак досі не встановлено. Коли дійдуть згоди щодо нього представники обласної влади та колишні репресовані, наразі невідомо.

      Серед пропозицій до міської влади — перейменування однієї з вулиць міста на вулицю Дмитра Коновальця або Січових Стрільців. Уже кілька років у місті діє мораторій на перейменування вулиць, бо свого часу це було справжньою пошестю і масова зміна назв виглядала  навіть дещо поспішною і деколи необгрунтованою. Тепер топонімічна комісія, розглядаючи звернення щодо перейменувань вулиць чи провулків, віддає перевагу  новозбудованим вулицям і мікрорайонам. У цьому контексті пропозицію товариства репресованих розглянуть на найближчому засіданні комісії.

      Активісти товариства також зауважили на посиленні соціального захисту колишніх політв'язнів, репресованих, жертв тоталітаризму. Вони звернулися з проханням до представників обласної прокуратури про реабілітацію окремих репресованих, які і досі не мають цього статусу. Тим часом секретар міської ради Троян Єремічук взяв зобов'язання протягом поточного року зробити ремонт у приміщенні обласного товариства політв'язнів та репресованих. А вже з 1 січня цього року пільги зі сплати за житлово-комунальні послуги жертв репресій будуть прирівняні до пільг, якими користуються учасники Великої Вітчизняної війни.

      А ще цього року ветерани УПА та жертви політичних репресій відпочинуть і підлікуються — місцевою владою вже переказано 29 тисяч гривень для закупівлі путівок у санаторій «Говерла» в Моршині, який спеціально побудований і надає послуги з лікування саме цій  категорії населення. Взагалі цього року на оздоровлення репресованих виділено рішенням сесії обласної ради 90 тисяч гривень, навряд чи вони будуть повністю освоєні. На вересень буде отримано 12 путівок, згодом ще кілька бажаючих зможуть поправити своє здоров'я в санаторії «Говерла». 

      Петро Грігор, голова товариства румунського населення — жертв тоталітарних репресій «Голгофа», також зазначив, що, окрім фінансової підтримки, членам «Голгофи» потрібна організаційна підтримка влади, зокрема — допомога в підготовці й проведенні заходів iз вшанування пам'яті жертв сталінських репресій.

      Голова обласної державної адміністрації Володимир Куліш, який  вперше зустрівся з членами товариств політв'язнів і репресованих, дав більше десяти доручень керівникам структурних підрозділів обласної та районних держадміністрацій і пообіцяв особисто проконтролювати хід їх виконання, адже, за словами Володимира Куліша, «постійна увага до незахищених верств населення, а тим більше — до колишніх політв'язнів, репресованих і жертв тоталітарного режиму, — не просто щоденний обов'язок влади, а своєрідна спокута перед цими людьми, що постраждали в боротьбі за волю України».
        До речі, на Буковині кількість політв'язнів та репресованих в області за 15 років зменшилася уп'ятеро: якщо у 1991 році їх було 10 тисяч, то сьогодні лише 2 тисячі.