Кому заважає українське?

      24 липня цього року Кабмін видав постанову «Про затвердження Порядку видачі дозволу на виготовлення сухих виноматеріалів». Українці злякалися, що тепер в Україні питимуть не виноградне вино, а розчин порошку-концентрату, так вони зрозуміли загадковий термін «сухі виноматеріали». А голова Українського алкогольного конгресу Олег Авдєєв заявив, що 90 відсотків вин на полицях українських магазинів — підробка, бо в Україні залишилося не більш ніж 50 тисяч гектарів виноградників, лише 60 відсотків із яких дає врожай.

      «Цьогорічні морози знищили достатньо великий обсяг виноградників. Тож зараз нависла реальна загроза приходу з новим сезоном синтетичних вин. Якщо так буде й надалі, то за декілька років український споживач забуде смак натурального виноградного вина. За оцінками фахівців, прогнозований дефіцит виноматеріалів буде близько 50 відсотків», — сказав пан Авдєєв. На що представники Мінагрополітики пояснили, що «винного порошку» не існує — це концентрат виноградного соку, в'язка рідина. У неврожайний рік виноград не досягає цукристості, достатньої для виготовлення вина. А постанова Кабміну регламентує підсолодження такого винограду.

      «Постанову прийнято з метою уникнення втрат урожаю винограду та його раціонального використання. Нею передбачається обов'язкове зазначення інформації про застосування дозволу на контретикетці пляшки готового вина та в свідоцтві про якість», — сказано в заяві міністерства.

      Свою позицію щодо «порошкового скандалу» оприлюднили також винороби України, заявивши, що проблема дефіциту винограду — надумана. Вона не настільки серйозна, щоб через неї вдаватися до фальсифікації, адже у неврожайні роки винороби просто купують імпортний виноград.

      Як розповів заступник голови правління «Укрсадвинпрому» Володимир Воєводин, українські виноградники зазнали багато втрат через антиалкогольну кампанію Михайла Горбачова у середині 80-х. Тоді викорчовували по 20 тисяч гектарів виноградників за рік. Тепер, щоб компенсувати заподіяну шкоду, виноградарі щороку висаджують близько чотирьох тисяч гектарів нових виноградників. Їх загальна площа на сьогоднішній день становить близько 80 тисяч гектарів. Такі обсяги дають змогу зібрати 250—270 тисяч тонн винограду, з яких можна виробити до 13,6 мільйона декалітрів вина й більш як чотири мільйони декалітрів шампанського.

      «У роки, коли виноград не дозріває, ми дозволяємо додавати до двох відсотків цукру у виноградне сусло (м'якуш, вичавлений із винограду. — Авт.), аби надати йому необхідної міцності після бродіння, — пояснює урядове рішення головний спеціаліст-винороб Мінагрополітики Сергій Ченуша. — В іншому разі виноград доведеться переробляти на спирт, собівартість якого буде у вісім разів вищою за звичайну». Коли виноградне сусло підсолоджують, аби довести його до кондиції, це називається процесом шапталізації. У Радянському Союзі його активно застосовували з 60-х років. Шапталізація також дозволена і регламентована законодавством Євросоюзу, стверджує пан Ченуша. Таку підсолоджену сировину використовують лише для виробництва несортових вин, обов'язково повідомляючи про це на етикетці.

      Винороби кажуть, що на український ринок претендують їхні конкуренти не лише з Європи, а також із Аргентини, Чилі, Нової Зеландії, Австралії та навіть Китаю. Після того як грузинські й молдавські вина оголосили нон-грата в Росії, їх присутність в Україні значно зросла. «Зайдіть до будь-якого ресторану і попросіть там винну карту. Якщо знайдете там дві—три стрічки українських вин — це буде щастям. Натомість там значна частина молдавських, грузинських, а решта — вина країн ЄС», — поскаржився Володимир Воєводин, заявивши, що українські вина за якістю не поступаються молдавським.

      «Звичайно, фальсифікат є. Але його не більше 15 відсотків. Дана ситуація спрямована на дискредитацію галузі — це просто чорний піар та брудні маніпуляційні технології», — переконаний керiвник «Укрсадвинпрому» В'ячеслав Пономарьов. Подібна ситуація, на його думку, пов'язана з недобросовісною конкуренцією на зовнішньому ринку, де зараз помітна позитивна динаміка експорту українського вина. Погоджується з цією думкою й Воєводин, наголошуючи, що один гектар виноградників дає 14 робочих місць, і якщо зараз дискредитувати українське вино, багато людей на півдні України та на Закарпатті втратять роботу, а Україна в цілому — перспективну галузь промисловості.

      Заступник генерального директора «Укрвинпрому» Володимир Фуркевич зазначив, що вино — один із небагатьох українських товарів, здатних конкурувати на міжнародному ринку: «Натуральність — це чи не єдине, що при вступі у Всесвітню торгову організацію ми зможемо протиставити засиллю закордонної синтетичної продукції».

      За даними сайту «Вино України», зараз у нашій країні переробкою винограду, виробництвом вин, шампанських вин та коньяку займаються приблизно 200 підприємств. Їх розподіляють на дві категорії: ті, що мають власні виноградники — сировинну базу, і ті, що займаються лише розливом. Якщо у 1985 році в України виробляли 48 мільйонів декалітрів винної продукції, то в 2000 — трохи більше восьми мільйонів. Проте показники останнього року — одні з найкращих за часи незалежності. Останні зміни в акцизному законодавстві змусили більшість підприємств переорієнтуватися на виробництво сухих вин, хоча візиткою України були саме міцні.