Міністерська довічність

      Про потребу прийняти закон про Кабінет Міністрів України говорили давно. А після подій двох останніх років нагальність цього документа назріла настільки, що зобов'язання ухвалити його прописали навіть в Універсалі національної єдності. Й от уряд Віктора Януковича взявся до конкретики. Але мало хто міг подумати, що цей документ ще на перших стадіях отримає бурхливі й суперечливі відгуки в громадськості.

      Наразі найбільш гучною новацією законопроекту є закріплення за членами урядів ДОВІЧНОГО звання міністрів. Про таку ініціативу Міністерства праці та соціальної політики йдеться у проекті закону про Кабмін, що його було розглянуто на засіданні уряду в середу.

      «Звання члена Кабінету Міністрів із зазначенням терміну перебування на цій посаді зберігається за ним довічно, за винятком звільнення відповідно до ч. 3 ст. 48 цього закону (передбачає звільнення за корупційні діяння та порушення вимог доброчесної поведінки)», — цитує цей документ УНІАН.

      Міністр у справах сім'ї, молоді й спорту Юрій Павленко не вбачає у цій ініціативі чогось лихого. Каже, що довічний статус міністра є додатковим чинником відповідальності. «Наприклад, у Франції, якщо людина хоч день була міністром, вона носить це звання протягом усього життя. До неї завжди звертаються «пане міністре». Цей статус — додатковий чинник відповідальності перед суспільством, людина зобов'язана відчувати його постійно», — цитує Павленка інтернет-сайт «Форум».

      Окрім цього, в законопроекті пропонується зберегти за колишніми членами урядів права на таку саму пенсію, як і для членів Кабміну, які пішли на пенсію з посади міністра. При досягненні встановленого законодавством пенсійного віку, а також у разі визнання інвалідом І чи ІІ груп за наявності страхового стажу (25 років для чоловіків і 20 років для жінок) члену Кабміну пропонується призначити пенсію в розмірі 70% місячної зарплати. У разі зміни розміру платні працюючим членам КМУ здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

      «Україна молода» попросила прокоментувати ці ініціативи колишнього міністра праці та соціальної політики Івана Саханя, який обіймав цю посаду і за часів Кучми, і в уряді Єханурова. «Сьогодні державні службовці або політичні особи, які працювали на цих посадах, після завершення своєї каденції не мають визначених гарантій майбутнього, — зазначив пан Сахань. — Закон про статус народного депутата визначає ці можливості, державний службовець теж має певні гарантії, а в умовах, коли міністр перетворюється на політичну фігуру (нагадаємо, влада планує розмежувати в уряді політичні та адміністративні посади: «політиками» будуть міністри, а «адміністраторами» — держсекретарі. — Авт.), це питання не врегульоване. Я ще не мав можливості ознайомитись із цим законопроектом, але проблема із визначенням статусу екс-міністрів справді існує».

А ТИМ ЧАСОМ...

      Лідер Комуністичної партії Петро Симоненко вважає, що запровадження в міністерствах посад державних секретарів не відповідає вимогам та завданням, що стоять перед Кабміном. Перший секретар ЦК КПУ оцінює ініціативу нової влади, враховуючи досвід із часів Президента Кучми: тоді «держеки» також були призначені, але невдовзі — скасовані. «Введення посад міністерських держсекретарів, як свідчить вітчизняна практика, де-факто створює ситуацію двовладдя в уряді», — цитує Симоненка прес-служба Компартії.