З по­я­вою ін­тер­не­ту епіс­то­ляр­ний жанр як та­кий по­ти­хень­ку, але впев­не­но, по­чав зда­ва­ти свої по­зи­ції. Тен­ден­ція ду­же на­віть зро­зу­мі­ла — на­ві­що мо­ро­чи­ти­ся з кон­вер­та­ми, па­пе­ром, по­шу­ка­ми пош­то­вої скринь­ки, як­що «ми­ло» на­ба­га­то опе­ра­тив­ні­ше, та й проб­лем мен­ше. До сло­ва, тех­ніч­ний прог­рес уп­ли­нув і на на­ші з ва­ми, ша­нов­ні ля-ля-фа­ни, сто­сун­ки — ко­рес­пон­ден­ції від вас над­хо­дить на­ба­га­то мен­ше, ніж, нап­рик­лад, па­ру ро­ків то­му. І це та­ки сум­но... Але є ще лю­ди, що ці­ну­ють енер­ге­ти­ку лис­та, на­пи­са­но­го влас­но­руч. Се­ред них — на­ші дав­ні при­я­те­лі, уч­ні 3-Д кла­су шко­ли № 12 міс­та Ір­пінь. «Хо­че­мо зро­би­ти за­мов­лен­ня у руб­ри­ку «Ля-ля-фа», — пи­шуть во­ни. — Нас ці­кав­лять но­ви­ни про Алі­ну Гро­су... Пе­ре­дай­те та­кож їй на­шо­го лис­та, во­на теж третьо­к­лас­ни­ця, як і ми. Нам ду­же по­до­ба­єть­ся її піс­ня «Ло­доч­ка». На­тяк, як ка­жуть, зро­зу­мі­лий — сло­ва піс­ні «Ло­доч­ка» ми дру­ку­є­мо і для третьо­к­лас­ни­ків з Ір­пе­ня, і для всіх ін­ших ша­ну­валь­ни­ків твор­чос­ті Алі­ни Гро­су. (Про кліп «Ло­доч­ка» «Ля-ля-фа» роз­по­ві­да­ла в од­но­му з по­пе­ред­ніх но­ме­рів).

Співачка Ольга Крюкова, яка в цьому році значно модернізувала свій імідж і репертуар, вирішила першою відкрити шлюз святкового різдвяно-новорічного настрою. Перед нею встигли тільки універмаги і бутіки із новорічними вітринами. 14 грудня Ольга Крюкова запрошує на свій третій у житті сольник у Палац «Україна» — «Передчуття Різдва». Від початку кар'єри, пред'являючи собі і світові високі вимоги, тепер уже як досвідчена перфекціоністка Ольга готує концерт за принципами фірмового шоу, де кожне «лыко в строку». «Якщо російські співаки кажуть, що вони привозять нову програму, то це правда відсотків на 30, у «Передчутті Різдва» — 99% нового матеріалу, — розповідає співачка. — Це не набір пісень, а цілісна програма, для якої кілька творів написано спеціально». Як завжди у Ольги Крюкової, на концерті тільки живий звук і поліглотичний ухил: цього року її репертуар уже шестимовний — додалася іспанська. Музичний супровід теж змінився, оркестр «Алекс Бенд», солісткою якого Ольга залишається, цього разу замінить група «Юніті» — оркестрові аранжування в новій програмі поступилися сучаснішим, моднішим, складнішим технічно.

Підступний він, той Тихий океан — мореходці думали, що пливуть найспокійнішою та найбезпечнішою водною гладдю у світі, а вона несподівано збурилася і поглинула необачних. Так сталося і з нами, журналістами, що йшли на чергову здибанку-презентацію із старим-добрим «Океаном Ельзи». А отримали несподіваний міні-концерт «Тихий Океан». Яка різниця між цими двома океанами? Приблизно така, як між Тихим уявним і тим, яким він є насправді. «Ми хотіли провести своєрідну аналогію. Продемонструвати, що група «Океан Ельзи», яка дуже любить великі рок-н-рольні концерти, вирішила на деякий час стати тихим океаном, заграти акустичну програму, — пояснює фронтмен Святослав Вакарчук. — Це буде такий неприхований «Океан».

Вітчизняних дискоальбомів розвелося вже стільки, що ні рук, ні ніг не вистачить для підрахунків. І в цьому нас переконує не лише асортимент музичних крамниць (далеко неповний), а й новий каталог «100 альбомів з України: вибрана дискографія», укладений музичним критиком, тележурналістом та виконавчим продюсером низки українських компактів Олександром Євтушенком і музичним журналістом популярного інтернет-сайту «ФДР-радіоцентр» Юрком Зеленим.Цій книжці, явленій світові в останні дні осені—2003, пощастило всюди бути першою: вона, по-перше (перепрошую за тавтологію), є первістком бібліотечки літературно-мистецького часопису «Молода Україна», по-друге, це перша спроба осягнення такого явища, як «українська дискографія».