А у нас «управдом» — друг людини

      Другий день у столиці тривають святкові заходи з нагоди Дня місцевого самоврядування. Якщо в Україні його щороку святкують 7 грудня, то Київ «задоволення» розтягнув: згідно з розпорядженням київського міського голови Олександра Омельченка, столичні районні ради та адміністрації віднині відзначатимуть День місцевого самоврядування 4—5 грудня. У його рамках у навчальних закладах столиці цьогоріч уперше проводяться уроки самоврядування, мета яких — пропагувати серед молоді основні засади місцевого самоуправління.

      Перші реальні кроки у цьому напрямі столичні ентузіасти уже зробили: в Києві зареєстровано перші органи самоорганізації населення «Теремки-2», «Олімпійський», «Березняки- Тельбін». Ще більше десятка таких організацій подали свої заявки на реєстрацію. За допомогою таких комітетів, вважають фахівці, можна буде вирішувати численні побутові проблеми міста. Ну не за кожним під'їздом у місті може пильнувати мер чи голова райадміністрації! «Я ніколи не розумів, чому проблему в конкретному дворі не можуть вирішити самі мешканці на місці, а треба звертатися до районної адміністрації, яка розташована за десятки кілометрів, — зазначив на засіданні Київського прес-клубу заступник київського міського голови, секретар Київради Володимир Яловий. — Коли у нас почали працювати громадські приймальні депутатів Київради, через які мешканці звертаються до владних структур, ми відразу побачили позитив. Зараз ми маємо усього близько 23 тисяч звернень громадян до влади і міського голови. А якби не було приймалень, їх кількість, як показує досвід попередніх років, сягнула б 100 тисяч! Тобто можна ж, виявляється, вирішувати на локальному рівні певні міські проблеми — хай то погана підготовка до зими чи прорита десь траншея, — а не «стукати» відразу у найвищі інстанції».

      Велосипед, власне, винаходити і не довелося. Ще з радянських часів існували в нас ради громадського територіального самоврядування, які, маючи фінансову підтримку, досить ефективно працювали. У деяких мікрорайонах столиці ці організації навіть вижили завдяки справжнім сильним лідерам і продовжують працювати, але вже на ентузіазмі. «Коли, будучи щойно обраним ще не досвідченим депутатом, я вперше прийшла працювати у свій округ, до мене відразу звернулася керівник місцевої самоврядної організації Наталія Шаповалова, — розповідає депутат Київради Людмила Закревська. — Я була просто вражена, наскільки добре ця жінка знає проблеми мікрорайону і соціально не захищених його мешканців. Наталія Іванівна допомогла мені зорієнтуватися, хто з виборців округу потребує допомоги, які питання треба вирішувати насамперед. Ця інформація для мене була неоціненною. Тому мене не потрібно переконувати в тому, що такі організації дійсно потрібні».

      За словами Володимира Ялового, фінансуватиметься діяльність цих громадських об'єднань з міського бюджету — на наступний рік там для цього передбачено мільйон гривень. Які видатки плануватимуться далі — покаже час, оскільки зараз реально зорієнтуватися важко — справа ж нова. Наразі вже й визначено статус людей, які працюватимуть у таких комітетах. Як зазначив начальник управління з питань координації діяльності органів місцевого самоврядування Петро Захарченко, керівник і секретар самоврядного органу працюватимуть на постійній основі. Вони не матимуть статусу держслужбовця, хоча їхні посади, за роз'ясненням Міністерства праці й соціальної політики, прирівнюються до працівника райдержадміністрації.