Не дивно, що привабливі, «ліквідні» сотки і гектари вмить перетворюються на яблуко розбрату саме на Південному березі Криму. Затишною «хатинкою» з видом на море і в оточенні реліктової субтропічної зелені прагне сьогодні обзавестись і «новий» кримчанин, і небожитель Печерських пагорбів (про цих новоселів поки що згадують найменше), і, звісно ж, на правах аборигена — кримський татарин. Пересічному мешканцю залишається лише спостерігати за поєдинком «гігантів». Землі ж тієї, що, як відомо, з наступного року набуде конкретної товарної вартості, стає все менше і менше, а потенційних забудовників — навпаки. Ось і трансформуються на всі лади закони економіки в революційну доцільність. Черговим (майже за аналогічним сценарієм, нагадаю, розвивалися події у серпні ц. р. на березі Голубої Затоки, поблизу селища Сімеїз) проявом цього перманентного конфлікту інтересів стали події у селищi Партеніт (район Великої Алушти). І знову, як це зазвичай трапляється, заварили кашу «далекоглядні» місцеві й республіканські власті.
Свого часу Радмін автономії погодилася з клопотанням Партенітської селищної ради про виділення зі своїх земельних запасів 2,5 гектара під будівництво аквапарку. Один із його співзасновників — депутат ВР АРК і керівник підприємства «Укргазпром» Олаксандр Малахов. Ще понад 8 з половиною партенітських гектарів дісталися садово-городньому кооперативу, до якого нібито мають безпосереднє відношення донька селищного голови Костянтина Попандопула і двоє близьких йому людей. Причому, як згодом стало відомо, селищний голова, який нині перебуває під слідством за рішенням Генпрокуратури України саме за земельні зловживання, оформив ту передачу підкилимно, через схвалу сесії, якої насправді не було. Якщо оприлюднена інформація про цю оборудку Попандопула лише вкрай роздратувала жителів селища, що роками туляться в тісних гуртожитках і бараках, то регіональний меджліс моментально спонукала до рішучий дій.
Попередньо провівши рекогносцировку, меджлісівці вивели 250 своїх співвітчизників, у тому числі й заїжджих із центральних районів півострова, на спірні ділянки, які вже 1 грудня перетворились на жвавий будівельний майданчик. Водночас під «шарову» роздачу потрапили ще майже 5 гектарів угідь, що законно належать дослідному господарству «Приморське» Нікітського ботанічного саду. Мер Алушти Олександр Нечаєв разом із секретарем Партенітської селищної ради Олександром Пчелинцевим i правоохоронцями спробував дійти згоди з самозахопниками, проте це лише підлило олії у вогонь.
Тоді на захист своєї аквапарківської землі декілька сотень жителів-слов'ян стягнув до селища депутат Олександр Малахов. Серед них чимало відставних офіцерів, котрі закликали створювати у Партеніті загони самооборони. Самооборонці перегородили всі в'їзди до селища траншеями, земляними валами і КамАЗами, щоб не допустити підвезення кримськими татарами будматеріалів. Тоді розгнівані репатріанти 3 грудня вдалися до «люб'язності» й на декілька годин заблокували рух транспорту на трасі Сімферополь—Ялта, спричинивши довжелезну автомобільну «пробку». До прямої бiйки справа не дійшла, хоча учасники акції по обидва боки пікетів про всяк випадок озброїлися арматурою і навіть пляшками із запальною сумішшю. Лише щільний міліцейський кордон став на заваді потенційній сутичці.
У той же день проблему Партеніту спробувала вирішити у Сімферополі міжвідомча комісія з земельних питань на чолі з віце-прем'єром Анатолієм Корнійчуком. Лідер кримських татар нардеп Мустафа Джемільов запропонував ділити землю на ПБК «фіфті-фіфті», тобто половину виділяти репатріантам, решту — всім іншим. Проте реально урядовцям, депутатам і представникам центрального меджлісу вдалося домовитись лише про ревізію упродовж найближчого місяця всіх південнобережних земель і перевірки списків черговиків на ділянки. Власне, про цю ідею у Сімферополі висловлюються вже давно, однак далі нещодавнього «відпрацювання» кризового регіону бригадою Генпрокуратури на чолі з Тетяною Корняковою справа не просунулась.
На момент підготовки цих рядків у Партеніті пікети на дорогах знято. Ситуація під контролем СБУ, міліції і бійців внутрішніх військ МВС.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
