Пікети на дорогах
Не дивно, що привабливі, «ліквідні» сотки і гектари вмить перетворюються на яблуко розбрату саме на Південному березі Криму. Затишною «хатинкою» з видом на море і в оточенні реліктової субтропічної зелені прагне сьогодні обзавестись і «новий» кримчанин, і небожитель Печерських пагорбів (про цих новоселів поки що згадують найменше), і, звісно ж, на правах аборигена — кримський татарин. Пересічному мешканцю залишається лише спостерігати за поєдинком «гігантів». Землі ж тієї, що, як відомо, з наступного року набуде конкретної товарної вартості, стає все менше і менше, а потенційних забудовників — навпаки. Ось і трансформуються на всі лади закони економіки в революційну доцільність. Черговим (майже за аналогічним сценарієм, нагадаю, розвивалися події у серпні ц. р. на березі Голубої Затоки, поблизу селища Сімеїз) проявом цього перманентного конфлікту інтересів стали події у селищi Партеніт (район Великої Алушти). І знову, як це зазвичай трапляється, заварили кашу «далекоглядні» місцеві й республіканські власті.