Кому — тюрма, кому — Ліван

05.09.2006

      Звичайний робочий візит міністра оборони Анатолія Гриценка до Львова минулих вихідних став для керівника військового відомства сворідною відправною точкою, коли можна озирнутися назад i підбити підсумки зробленого, а також подивитися вперед i говорити про перспективи. Щоправда, й у першому, й у другому випадку міністру доводилося більше жалкувати як про те важливе, що не вдалося, так i про те, що невідомо, чи вдасться в майбутньому. Йдеться, перш за все, про корупцію, яку військові ще не змогли подолати, та про незрозумілі перспективи вступу до НАТО.

 

Корупція в погонах

      «На жаль, жодна серйозна посадова особа Міноборони, причетна до корупційних дій, не була посаджена за грати. Хоча достатньо було б одного показового прикладу, і ми б закрили це питання», — із сумом констатує керівник оборонного відомства.Анатолій Гриценко каже, що на факти корупції він особисто реагує миттєво й незалежно від того, ким вони вчинені, і за період своєї каденції на посаді міністра він передав до Генпрокуратури «десятки, сотні документів».

      Тільки результату — повний нуль. Жоден посадовець Міноборони, жоден полковник чи генерал, яких спіймали «на гарячому», не притягнені до кримінальної відповідальності і не відбувають покарання за гратами. Резонансні публікації у пресі про тисячі «миротворчих» доларів, рекордні хабарі військових тощо так i лишилися публікаціями. Жодна з відомих кримінальних справ так i не передана до суду. Постійно щось заважає.

      З іншого боку, добре, що такі ганебні факти відомі громадськості, й не приховуються нинішнім керівництвом Міноборони. Пан Гриценко вважає, що це треба сприймати як прояв боротьби з корупцією в погонах.

Віриш чуткам? Звільняйся!

      Хоч військові й не можуть похвалитися добрим бюджетом, не очікують покращення фінансування, але й погіршення не відбудеться. Принаймні міністр Гриценко категорично заперечив чутки про зменшення пенсійного забезпечення військовослужбовців, відповідно до проекту державного бюджету на наступний рік, і каже, що не погоджував жодного з проектів документів, який би мав таку спрямованість.

      «Військові, які через такі чутки готові звільнитися, щоб отримати нинішній рівень пенсійного забезпечення, мають свободу вибору. На цих офіцерів не можна покладатися у складній обстановці. Я хочу покладатися на офіцерів, які мають стійку нервову систему і не піддаються різним чуткам. Бо у бойовій обстановці вони піддадуться панічним чуткам і розвалять свій підрозділ чи військову частину», — вважає міністр.

Коли в НАТО? Невідомо

      «Дати відповідь на питання, коли Україна вступить у НАТО, зараз не може ніхто. Як міністр оборони я можу сказати, що українські Збройні сили найбільшою мірою серед інших міністерств відповідають критеріям, які висуваються НАТО», — каже Анатолій Гриценко.

      Причина, зрозуміло, у нечіткій позиції щодо цього питання нового уряду Януковича, хоча міністр оборони й каже про Універсал національної єдності, де міститься положення, що кінцевою метою у сфері безпеки є вступ до НАТО і ЄС. А от раніше урядовці навперейми називали дату ймовірного приєднання до Північноатлантичного альянсу. Тепер пан Гриценко каже про «питання двох сторін», готовність України за військовими, економічними і соціальними напрямами тощо.

А в Ліван — хоч завтра!

      Натомість Україна й надалі продовжуватиме активну миротворчу діяльність та співпрацю з ООН. Цілком ймовірно, що наші миротворці можуть з'явитися i в «свіжій» гарячій точці — у зоні ізраїльсько-ліванського конфлікту.

      «Попередньо ми готові розглянути можливість направлення у Ліван механізованого батальйону або інженерного батальйону, або батальйону матеріального забезпечення, або роти військової поліції — ми маємо такі можливості», — зазначає Анатолій Гриценко. Рішення про направлення українського миротворчого контингенту до Лівану ще не прийнято, але попередні консультації з ООН уже проводяться. Своє слово має сказати Рада нацбезпеки та оборони України, рішення якої затверджується Президентом і остаточно розглядається Верховною Радою України. Отже, Ліванська місія поки що для наших військових існує лише в теорії.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>