Звичайний робочий візит міністра оборони Анатолія Гриценка до Львова минулих вихідних став для керівника військового відомства сворідною відправною точкою, коли можна озирнутися назад i підбити підсумки зробленого, а також подивитися вперед i говорити про перспективи. Щоправда, й у першому, й у другому випадку міністру доводилося більше жалкувати як про те важливе, що не вдалося, так i про те, що невідомо, чи вдасться в майбутньому. Йдеться, перш за все, про корупцію, яку військові ще не змогли подолати, та про незрозумілі перспективи вступу до НАТО.
Корупція в погонах
«На жаль, жодна серйозна посадова особа Міноборони, причетна до корупційних дій, не була посаджена за грати. Хоча достатньо було б одного показового прикладу, і ми б закрили це питання», — із сумом констатує керівник оборонного відомства.Анатолій Гриценко каже, що на факти корупції він особисто реагує миттєво й незалежно від того, ким вони вчинені, і за період своєї каденції на посаді міністра він передав до Генпрокуратури «десятки, сотні документів».
Тільки результату — повний нуль. Жоден посадовець Міноборони, жоден полковник чи генерал, яких спіймали «на гарячому», не притягнені до кримінальної відповідальності і не відбувають покарання за гратами. Резонансні публікації у пресі про тисячі «миротворчих» доларів, рекордні хабарі військових тощо так i лишилися публікаціями. Жодна з відомих кримінальних справ так i не передана до суду. Постійно щось заважає.
З іншого боку, добре, що такі ганебні факти відомі громадськості, й не приховуються нинішнім керівництвом Міноборони. Пан Гриценко вважає, що це треба сприймати як прояв боротьби з корупцією в погонах.
Віриш чуткам? Звільняйся!
Хоч військові й не можуть похвалитися добрим бюджетом, не очікують покращення фінансування, але й погіршення не відбудеться. Принаймні міністр Гриценко категорично заперечив чутки про зменшення пенсійного забезпечення військовослужбовців, відповідно до проекту державного бюджету на наступний рік, і каже, що не погоджував жодного з проектів документів, який би мав таку спрямованість.
«Військові, які через такі чутки готові звільнитися, щоб отримати нинішній рівень пенсійного забезпечення, мають свободу вибору. На цих офіцерів не можна покладатися у складній обстановці. Я хочу покладатися на офіцерів, які мають стійку нервову систему і не піддаються різним чуткам. Бо у бойовій обстановці вони піддадуться панічним чуткам і розвалять свій підрозділ чи військову частину», — вважає міністр.
Коли в НАТО? Невідомо
«Дати відповідь на питання, коли Україна вступить у НАТО, зараз не може ніхто. Як міністр оборони я можу сказати, що українські Збройні сили найбільшою мірою серед інших міністерств відповідають критеріям, які висуваються НАТО», — каже Анатолій Гриценко.
Причина, зрозуміло, у нечіткій позиції щодо цього питання нового уряду Януковича, хоча міністр оборони й каже про Універсал національної єдності, де міститься положення, що кінцевою метою у сфері безпеки є вступ до НАТО і ЄС. А от раніше урядовці навперейми називали дату ймовірного приєднання до Північноатлантичного альянсу. Тепер пан Гриценко каже про «питання двох сторін», готовність України за військовими, економічними і соціальними напрямами тощо.
А в Ліван — хоч завтра!
Натомість Україна й надалі продовжуватиме активну миротворчу діяльність та співпрацю з ООН. Цілком ймовірно, що наші миротворці можуть з'явитися i в «свіжій» гарячій точці — у зоні ізраїльсько-ліванського конфлікту.
«Попередньо ми готові розглянути можливість направлення у Ліван механізованого батальйону або інженерного батальйону, або батальйону матеріального забезпечення, або роти військової поліції — ми маємо такі можливості», — зазначає Анатолій Гриценко. Рішення про направлення українського миротворчого контингенту до Лівану ще не прийнято, але попередні консультації з ООН уже проводяться. Своє слово має сказати Рада нацбезпеки та оборони України, рішення якої затверджується Президентом і остаточно розглядається Верховною Радою України. Отже, Ліванська місія поки що для наших військових існує лише в теорії.