Копієчка як пам'ять

02.09.2006

      Цікаво, що затятий нумізмат зі 40-річним стажем не обмежується показом своєї багатої у прямому і переносному сенсі експозиції для земляків чи гостей приморського міста. Про його приватний музей, до речі, створений на рік раніше від відомчої колекції при Національному банку України, і, відповідно, історію національної грошової одиниці  відтепер знають у 60 країнах світу. Статистика проста — Олександр Романович підрахував кількість  відвідувань за три роки тримовного сайту музею (www.museum-of-money.org). Для «УМ» він  уточнив: найбільший інтерес проявляють до його експозиції (а у нього зібрано практично все, що  слугувало і слугує грішми на теренах сучасної України) росіяни, за ними — наші співвітчизники, а замикають трійку, як не дивно, мешканці далекої Австралії. Гривня у  колекції пана Олещука посідає чільне місце. Є, звичайно ж, у нього паперові гривні УНР, датовані ще 5 січня 1918 року, новітні монети, викарбувані на Московському монетному дворі у 1995 році, що нині фактично стали  раритетом. Проте найбільший інтерес у колег і пересічних відвідувачів музейних сейфів-кімнат викликають сучасні сувенірні гривні. Вони представляють собою своєрідні матриці, пластини зі срібла найвищої проби, «чотири дев’ятки», вагою 4 унції, тобто 124 грами, на яких  точно відтворені  всі  штрихи паперових номіналів — від однієї до 50 гривень. Причому всіх зразків, які були в обігу впродовж цих десяти років, у тому числі й «канадських». Нині в Олександра Романовича є пристрасне бажання  обзавестись останнім  «дітищем»  НБУ — кілограмовою  монетою номіналом  50 гривень з нагоди 10-річного ювілею нашої валюти. Задовго до 2 вересня  він написав листа голові Нацбанку Володимиру Стельмаху з проханням залишити бодай один екземпляр для Феодосійського музею. Про вартість придбання, звісно ж, не йдеться (за словами нумізмата, стартова ціна ювілейної монети не менше 4200 грн.) — Олещук готовий викласти будь-яку суму. Проте  головний наш банкір його дещо розчарував, повідомивши, що весь тираж у 500 екземплярів буде реалізований у день презентації у Києві. Але навіть і у цьому випадку від своєї мети пан Олещук відступати не збирається і, як запевнив, нову гривню для свого музею все одно роздобуде. Мовляв, історична «прив’язка» приморського міста, де 12 разів, починаючи з античної пори і закінчуючи періодом громадянської війни минулого століття, друкували грошові знаки, його до цього зобов’язує.

  • 750 свічок на іменинному пляцку Львова

    У неділю ввечері львівський вокзал як ніколи вирував емоціями. Метушаться люди з відкритими пляшками львівського пива в руках, хтось допиває шампанське просто з горла, на пероні прощаються двомовні компанії — україномовні запрошують ще приїжджати, російськомовні дякують за прекрасні гостини. Поруч пробігають, поспішаючи до свого вагона, щасливі молодята у весільному вбранні. Вони одразу після реєстрації шлюбу в Києві гайнули до Львова на весільну прогулянку. «Ми щойно з Бреговічем по п'ятдесят грам випили! Чесно!» — тішиться наречений. «А ми бачили Тимошенко... А ми натанцювалися під українські народні на площі Ринок. а ми були у «Синій пляшці»!... Ой, а там такі гарні дівчата були», — чути то від одного, то від іншого гурту від'їжджаючих додому гостей міста Лева, який на минулих вихідних відгуляв свої 750 років. >>

  • Гривнева десятка

    Рівно 10 років тому — «як діти в школу», бо в понеділок 2 вересня, — була запроваджена в обіг українська гривня. Тоді, після періоду гіперінфляційної смути, повноцінну національну валюту чекали як панацею стабілізації. Так і сталося: гривня принесла в Україну відносний грошовий спокій, водночас і гривню вберегли від ударів та потрясінь. Те введення до кас та гаманців нових незалежних грошей відбулося чітко й виважено — так, що даний приклад вдалої грошової реформи вже вивчають студенти західних університетів. >>

  • Смерть купонам. Хай живе гривня!

    У вересні українська грошова одиниця святкує перший солідний ювілей — 10 років. Кожен дорослий українець пам'ятає ці буремні часи. Однак багато чого вже забулося — часу, як-не-як, чимало пройшло. Про те, як українці сприйняли нові гроші, чого боялися і на що сподівалися, нагадує «Україна молода». >>

  • Щось у вашого гетьмана очі не ті...

    Відколи існують гроші, завжди існувало чимало бажаючих їх підробити. Не стала винятком й українська гривня. За 10 років її існування у правоохоронців накопичилося чимало прикладів фальшивомонетництва, а картотека гривневих «умільців» постійно поповнюється. Щоправда, в Департаменті державної служби боротьби з економічною злочинністю «УМ» зазначили, що за обсягами грошової маси рідну гривню усе ж таки підробляють значно бiльше, ніж іноземну валюту — долар чи євро. Але й тут є нюанси. Старший оперуповноважений в особливо важливих справах ДДСБЕЗу Ігор Мнішенко розповідає, що фальшиву іноземну валюту переважно ввозять із-за кордону i якість таких «доларів» та «євро» дуже висока. До того ж підробляють, як правило, 50-ти та 100-доларові купюри. >>