У Верховній Раді оголошено перерву
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Зараз Азаров у Кабмiнi за головного. (Фото Укрінформ.)
У країні — економічна й бюджетна криза. Два попередніх уряди розвалили економіку й довели до ручки бюджет, ще трошки — і полетіли б ми з вами у фінансові тартарари... Страшно? Не лякайтеся, адже прийшов новий, потужний уряд професіоналів, які впіймали Україну на межі провалля й, спасибі їм, порятують неньку й нас із вами від катастрофи. Так принаймні випливає з інтерв'ю, коментарів та інших публічних виступів нового провідника фінансової й економічної політики, кабмінівського «2 в 1» — першого віце-прем'єра і міністра фінансів в одній особі Миколи Азарова, якому доручив боротися з «економічною кризою» сам Прем'єр, Віктор Янукович. Приємно, звісно, що об'єднана одним партійним кольором урядова команда, якій за «універсальною» домовленістю відійшов економічний блок, так турбується про благо держави. Тільки незрозуміло, з чим саме панове Азаров і компанія планують так ревно боротися, адже, як запевняють їхні опоненти, ніякої кризи немає й близько.
«Про яку кризу може йтися при 5,5-відсотковому зростанні економіки й показником інфляції 3,8 відсотка, що є одним із найкращих показників не лише в країнах СНД, а й у Європі?! — дивується керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький. — Нагадаю, у 2004 році (під час першої роботи уряду Януковича, в якому Азаров сидів у тих самих двох кріслах, що й тепер. — Авт.) розрив бюджету становив 10 мільярдів, а зараз — 3 мільярди. І це при тому, що плановий дефіцит бюджету цього року мав становити 13 мільярдів».
В одному з останніх інтерв'ю журналу «Профіль» перший віце-прем'єр не лише вщент розкритикував роботу урядів Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова, а й сипав «страшними» цифрами. Так, за словами Миколи Азарова, бюджет на поточний рік «незбалансований і нереальний» і спланований так, що основні витрати і доходи припадають на четвертий квартал. «Це робилося спеціально й свідомо, адже було очевидно, що в липні-серпні вже працюватиме інший Кабінет Міністрів», — обурюється міністр фінансів. І запевняє, що попередні уряди існували, «проїдаючи «Криворіжсталь». «Коли я приймав справи, на єдиному казначейському рахунку була критично мала сума — 1,5 млрд. грн. У результаті Кабміну довелося терміново вживати заходів, і зараз на казначейському рахунку близько 3 млрд. грн.».
«Я не розумію, звідки взялися такі цифри, — каже Валерій Литвицький. — Думаю, Микола Янович мав на увазі загальний фонд державного бюджету. Але це ж не всі кошти — є ще спеціальні фонди, місцеві бюджети. І насправді, станом на 1 серпня на казначейському рахунку було значно більше 13 мільярдів гривень (13 362,9 млн.)».
Що стосується четвертого кварталу, за який так переживає Азаров, то, зауважує Литвицький, є таке поняття, як сезонність. І підвищення видатків на четвертий квартал — це віддзеркалення сезонності, і так було й рік, і два, і три тому, тож в одну мить поламати цю тенденцію щонайменше складно. А «проїдання «Криворіжсталі» — це взагалі рішення Верховної Ради: народні депутати свого часу проголосували за те, щоб бюджетний розрив покривати коштами від приватизації, тож у даному випадку порошинку треба шукати зовсім не в оці попереднього уряду.
Загалом «наїзди» нових кураторів економіки на урядову політику їхніх попередників, орієнтовану на підвищення соціальних виплат, Валерій Литвицький не схвалює: «Не забуваймо про те, що споживання — це живлення економіки. Той, хто говорить про проїдання, забуває, що якщо ти ростеш, ти маєш їсти. Якщо зростає економіка, вона має підживлюватися, а найкраще підживлення — це споживчий попит. Українські громадяни давно заслужили на те, щоб їхні зарплати й пенсії зростали. І тільки людина з низькою макроекономічною культурою може називати активізацію людського фактора за рахунок споживання «проїданням». Треба орієнтуватися на те, яким є внутрішній споживчий попит, а орієнтуватися тільки на промисловість — це вчорашній день. І замість скиглити, що промисловість менше дала, треба радіти з того, що розвивається сфера послуг, транспорт, інфраструктура — в інших країнах саме це, а не індустріалізація, є головним локомотивом економічного зростання. Хоча, звісно, кроки треба робити так, щоб шаровари не порвати»...
Короткий екскурс у недавню історію: «У 2002 році уряд (Віктора Януковича. — Авт.) отримав бездефіцитний бюджет, економіку, в якій майже не було інфляції і яка стабільно зростала. У 2003—2004-му зростання мав би забезпечувати зовнішній попит на наші метали, — нагадує головний радник голови НБУ. — Але разом із тим у 2004-му році уряд залишив своїм наступникам економіку з інфляцією 12% і бюджет з дефіцитом 3,4%. І ніхто тоді не говорив, що цей 10-мільярдний дефіцит — це бюджетна криза. До речі, якби споживання не було підтримане у 2005—2006 роках, при падінні зовнішнього попиту економіка б не те що не отримала 2,8%, а взагалі б уже була в рецесії. Ми стояли на порозі цього, і, до речі, саме через ті викривлення у фіскальній політиці, які були зроблені у 2004 році, коли економіку перегріли.
І у 2005-му новій команді вже треба було втримувати економіку при різкому погіршенні зовнішнього попиту, падінні інвестицій (а падіння інвестицій, до речі, почалося в листопаді 2004 року). Звісно, були помилки, зокрема щодо реприватизації. Але витоки проблем лежать іще у 2004-му».
Цього ж року, за словами Валерія Литвицького, ситуація набагато краща, ніж минулого, тому й подолання викривлень 2004 року йтиме краще. «Минулий уряд залишив нинішньому Кабміну прекрасну спадщину, і на неї треба спиратися й дотримуватися своїх обіцянок, а не критикувати своїх попередників. Були ж ніби заявки про те, що почнемо все з чистого листа, не будемо згадувати про погане тощо. А тепер починаються безпідставні розмови про якусь бюджетну кризу й антикризову програму... Що дійсно треба робити — це розробляти програму переходу до високого зростання, економіки, на рівні 6-7 відсотків. Бюджетної кризи немає, але є завдання, над якими уряд має попрацювати особливо, щоб виконати бюджет. А виконати його є всі шанси: потрібно отримати економічне зростання. А для цього треба не гальмувати вступ у СОТ, а навпаки, прискорювати його. Розібратися з аграрним сектором, обдумати цінову ситуацію, щоб не було, як у минулому році: врожай прекрасний, а внесок у створення ВВП майже нульовий. Бо спершу йдеться про те, щоб не пускати зерно на експорт, а потім на Кабміні говорять, щоб на селі були гарні фінансові результати. Та звідки ж вони візьмуться, якщо не продавати зерно? Навпаки, треба доповнити експорт зерна експортом м'яса і молока в Росію».
Також, наголошує Литвицький, треба не гальмувати, а розгортати приватизацію і прискорювати процес повернення ПДВ експортерам (звісно, реальним). А ще не розкидатися словами. Бо хоч як пан Азаров запевняє, що, на відміну від «деяких», команда Януковича цього не робить, надаючи перевагу реальним справам, усе ж легко й невимушено заявляє в тому ж інтерв'ю, на яку ціну газу орієнтується уряд. «Із певним запасом» — на 135 доларів за тисячу кубометрів на кордоні України. Звісно, Микола Янович припускає, що «може бути гірше, може бути краще», але хіба це серйозно — називати ціну, якої ще не існує? І це при тому, що вже треба планувати бюджет (у нормальних країнах на початку осені цей документ уже перебуває на розгляді парламенту), закладати певні розрахунки у фінансові плани підприємств. А потім назвуть у грудні, після переговорів з росіянами, зовсім іншу ціну — й Азаров його зна, що тоді робити...
Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник спростував заяви свого наступника Миколи Азарова щодо дефіциту бюджету. «Ми сім місяців перевиконували доходи бюджету, тобто забезпечили фінансовими ресурсами виконання всіх його зобов'язань. І дефіцит бюджету менший, ніж ми розраховували: за сім місяців отримано на 600 мільйонів більше, ніж було передбачено нашим планом», — зазначив Пинзеник в ефірі телеканалу «1+1». А подібними заявами, на думку Віктора Михайловича, Азаров і компанія «готують громадян до того, що відновленням податкових пільг для «обраних» у бюджеті уряд збирається зробити проблеми». Адже «внаслідок запровадження цих пільг «втрати бюджету становитимуть 12,5 млрд. гривень».
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>
Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>
Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>
Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>