Приречені в небі...

      Учора у Санкт-Петербурзі рідні та колеги прощалися із екіпажем російського літака Ту-154, що розбився минулого тижня поблизу Донецька. Жалобна процесія проходила в авіамістечку. Тим часом похоронити ще й досі не можуть 94 загиблих — їхні тіла лишаються неопізнаними. Неідентифікованих жертв трагедії вже вчора мали передати російській стороні. Про це журналістам повідомив голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко. Він уточнив, що на місці катастрофи рятувальники всього виявили 176 тіл і фрагментів тіл загиблих (хоча, за попередніми даними, загиблих було 170, 10 і з них — члени екіпажу). Причину різниці в кількості знайдених тіл ще має з'ясувати слідство. Наразі, нагадаємо, родичі упізнали 82 загиблих, їх уже доставлено на батьківщину й поховано.

      Тим часом Генеральна прокуратура України заявляє, що не має наміру надавати будь-яку інформацію про хід розслідування причин та обставин катастрофи російського літака Ту-154 до його завершення. Наразі здійснюються допити осіб як на території України, так і на території Росії, які так чи інакше причетні до підготовки літака до вильоту та його супроводження в польоті. Після того, як будуть встановлені об'єктивні причини катастрофи, вирішуватиметься питання, яка із прокуратур вказаних країн продовжуватиме розслідування справи. Якщо виявиться, що причиною катастрофи стала помилка українських фахівців, то подальше розслідування буде проводити ГПУ. В іншому разі розслідування проводитимуть органи прокуратури Росії.

      Що ж до відомих нині подробиць розслідування, то експерти, які обстежували загиблих у катастрофі, стверджують: у командира були зламані пальці рук. Очевидно, він до останнього стискав штурвал у надії вивести літак у керований стан. Слідство за фактом катастрофи літака «Пулковських авіаліній» поки не прийшло до єдиної думки, але більшість експертів схиляються до версії про вину екіпажу. Російські експерти, аналізуючи дії пілотів Ту-154 і метеоумови, в яких проходив політ, схиляються до того, що до розвитку аварійної ситуації призвело кілька факторів. Як розповіло джерело, близьке до розслідування, перемістившись у коридор, наданий українською стороною, екіпаж Ту-154 зрозумів, що облетіти грозовий фронт по ньому неможливо. У командира Івана Корогодіна був вибір: продовжувати зміщатися на схід, порушуючи межу коридору, або розвертатися для того, щоб повернутися в Анапу. Однак він цього не зробив.

      Можливо, Корогодін знайшов у фронті просвіт, через який міг проскочити літак. Однак, почавши підйом до просвіту, Ту-154 потрапив у сильну турбулентність, а потім могутній висхідний потік буквально закинув його на допустиму для Ту-154 висоту — 12400 метрів. Очевидно, там і стався, як говорять фахівці, зрив машини в «плоский штопор». Пов'язано це могло бути з декількома обставинами, у тому числі з тим, що при досить великій для такої висоти температурі — мінус 38 (звичайно мінус 50—55) — падає сила тяги двигунів літака.

      При ударі об грунт літак вибухнув не відразу. Тонни гасу, які залишалися в його баках, буквально спінило і викинуло з розбитих баків у вигляді аерозолю. Через пару секунд гасова хмара опустилася на палаючі уламки, і відбувся потужний вибух. На думку експертів, падіння літака тривало від 8 до 10 хвилин, і люди, очевидно, розуміли, що це кінець. Увесь час пасажири були притомними...

      В Україні ж, на місці трагедії, планують встановити обеліск. Голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко доручив архітекторам почати роботу зі створення пам'ятного знаку. На прохання української сторони, у Донецьку залишать фрагмент літака з бортовим номером, який стане частиною обеліска.

      До речі, українські фахівці вже підрахували суму, у яку обійшлися нашій стороні роботи з ліквідації наслідків аварії — це приблизно 2 мільйони гривень. За словами «губернатора» Донецької області, ця сума включає витрати на розміщення родичів загиблих пасажирів лайнера в готелях, транспортне обслуговування, витрати підрозділів МНС, та МВС.