«Заглючило» навколо доручення

      Загальновідомий факт: з 1 січня 2006 року Україна за формою правління перетворилася із президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республіку. Щоправда, доки не відбулися парламентські вибори, не було сформовано коаліцію у ВР та уряд, зміни в державі відповідно до політреформи Медведчука—Мороза, затвердженої у грудні 2004 року, більше важили на папері, ніж у реальному політичному житті. Новий політмеханізм фактично вперше випробовували під час багатомісячної боротьби за коаліцію. Кожен за свою. ЗМІ зважали на головні зміни конституційного устрою держави, але дрібниці лишалися поза увагою. Але тепер, коли новий механізм почав діяти, трапляються чи то казуси з боку Кабміну, чи то намагання створити резонанс там, де його не має бути.

      Так, учора вранці в окремих виданнях з'явилося повідомлення: «Кабінет Міністрів зменшив повноваження Президента, заборонивши йому давати доручення урядові». Приводом стало пересічне ухвалення рішення на спільному засіданні трьох урядових комітетів під керівництвом Миколи Азарова.

      Газета «Комерсант-Україна» беззаперечно повідомляла, що головним питанням засідання стало скорочення повноважень Президента у зв'язку з положеннями нової редакції Конституції. До того ж колишній міністр юстиції, а нині заступник міністра Кабміну Олександр Лавринович пояснив виданню: «Ми усуваємо право Президента давати доручення урядові, а також залишаємо за ним можливість припиняти рішення одночасно зі звертанням у суд».

      Насправді ніхто нічого не усував, та й не міг цього робити. Колишнє право Президента давати доручення уряду, які міністри часто, ще з часів Кучми, клали під сукно, у новому варіанті Конституції не було обумовлене. «УМ» проаналізувала хронологію офіційних документів на сайті глави держави i з'ясувала, що Президент, починаючи від вступу положень політреформи у дію, як законослухняний громадянин ніяких доручень безпосередньо уряду й не давав. Підписував лише розпорядження щодо керівників виконавчої влади на місцях та свої укази. Не варто орієнтуватися на доручення, які фактично були рудиментом епохи кучмізму, натомість Конституція, а саме стаття 113, чітко вказує: «Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України... у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України».

      То хто кого обмежував? Адже раніше навіть Секретаріат Президента мав право за дорученням Президента порушувати перед керівниками різних рівнів питання про усунення виявлених недоліків та упущень. При цьому наразі, згідно зі ст. 102 п.15 Конституції, Президент «зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їхньої конституційності». Тобто будь-яке рішення, постанову чи доручення уряду Януковича Президент може призупинити й отримати оцінку конституційності такого урядового акту від суддів у найпрестижніших мантіях.

      Вищенаведене повідомлення зі стін уряду викликало чимале обурення через правову недолугість. Представник Президента у парламенті Юрій Ключковський зазначає, що «Кабмін залишається підконтрольним Президентові, й це випливає з тексту Конституції, бо Україна не стала парламентською республікою, а залишається парламентсько-президентською республікою, а це означає, що Президент має вплив на органи влади, і насамперед на органи виконавчої влади».

      Радник Президента з юридичних питань Микола Полудьонний висловив бажання спочатку побачити рішення Кабміну: «Якщо йдеться про укази і розпорядження Президента — це одна справа. І тоді це не відповідає закону. Якщо йдеться про резолюції чи так звані доручення, то це радше традиційна форма, яка існувала за старої Конституції. І оскільки 1 січня змінилася Конституція, то ця традиція може відійти». Пан Полудьонний підтвердив, що офіційних доручень ні уряду Єханурова, ні Януковича протягом 2006 року Віктор Ющенко не давав, натомість Президент звертався до Кабміну «з листами». Радник глави держави зазначає, що Президент має право вимагати від Кабміну звіту щодо важливих питань, таких як нацбезпека чи дотримання прав людини. До того ж, якщо Кабмін не погоджується з якимось указом Президента, то він може також оскаржити його в Конституційному Суді.

      Рішення уряду здивувало i члена ради партії «Наша Україна» Бориса Беспалого. «З таким самим успіхом вони могли б регулювати діяльність, скажімо, Генерального секретаря ООН. Це просто не є компетенцією Кабміну», — каже народний депутат.

      Резонанс навколо «доручень» мав неабиякий ефект, тож учора по обіді дехто з необачних словоблудів на Грушевського змушений був фактично вибачатися, зберігаючи обличчя. «Ми привели акти Кабінету Міністрів у відповідність з Конституцією. Ми нічого не обмежуємо. Обмеження повноважень Президента відбулося після 1 січня 2006 року, коли в силу вступила конституційна реформа», — сказав журналістам перший заступник міністра Кабміну Олександр Лавринович.