Еталони для святинь

      Як виглядає Державний Прапор України і звучить її Державний Гімн, хочеться вірити, відомо всім громадянам нашої держави. Однак насправді далеко не кожне полотнище, зшите із синьої та жовтої смуг, можна вважати державним символом, і навіть знайомі слова Чубинського «Ще не вмерла України і слава, і воля...», виконані на не менш знайому мелодію Вербицького, але в іншій тональності чи обробці, можуть перетворитися на звичайну пісню...

Прапор

      Відрізнити ж одне від іншого допоможуть норми законів «Про Державний Прапор України» та «Про Державний Гімн України», проекти яких розміщені на сайті Міністерства юстиції — для ознайомлення й обговорення (зауваження і пропозиції до цих документів можна надсилати до 1 жовтня на електронну адресу: [email protected]).

      Отже, згідно із законопроектом, Державним Прапором України є прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3 (так, власне, сказано і в Конституції). Піднімати (встановлювати) слід лише Прапор у належному стані — чистий і без пошкоджень. Співвідношення ширини полотнища та довжини древка повинно бути не менш ніж 1:3, а в тому разі, якщо Прапор піднятий на флагштоку — не менш ніж 1:6. Полотнище встановленого Державного Прапора не повинно торкатися поверхні землі та води, підлоги, дерев чи інших предметів, є навіть вимога щодо кута, який повинно утворювати древко з фасадом будинку, на який кріпиться за допомогою кронштейна, — він не повинен перевищувати 45 градусів. При вертикальному підйомі Державного Прапора синя смуга розташовується праворуч, якщо дивитися від стяга.

      Звісно, всі ці вимоги стосуються насамперед державних установ і юридичних осіб, тож якщо ви вивісите в себе на балконі синьо-жовтий прапор під іншим кутом або з вицвілою плямою, нічого страшного не станеться. Але Боже вас збав писати на прапорі якісь непристойності, пропалювати в ньому дірки чи робити із символом держави ще щось його недостойне — такі вчинки караються згідно із законодавством (до слова, не можна використовувати зображення Державного Прапора у рекламі). Якщо ж раптом із якоїсь причини Прапор став непридатним для використання, він підлягає знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Гiмн

      Тепер щодо Гімну України. Ним, згідно із проектом Мін'юсту, є національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору Павла Чубинського в такій редакції: «Ще не вмерла України і слава, і воля, / Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. / Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. / Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці» та приспів: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу, / І покажем, що ми, браття, козацького роду». І виконувати його треба не абияк, а лише в тональності сі-бемоль мажор. При цьому «еталонною редакцією» Державного Гімну є музична редакція Мирослава Скорика та Євгена Станковича — текст і ноти цього еталону зберігаються у Верховній Раді.

      Ну і, звісно, держава захищає свій музичний символ від будь-якої наруги. Це не означає, скажімо, що музику або слова Гімну не можна використати в інших творах мистецтва, але це використання в жодному разі не повинно бути спрямоване на знущання над ним. А наруга над Гімном України, тобто спотворення та перекручування або підміна його слів чи спотворення музичної редакції з метою прояву неповаги та принизливого ставлення до Державного Гімну, тягне за собою відповідальність згідно із законом. Тож, панове репери, рокери, попсовики й джазмени, будьте обережні, коли замість урочистого виконання вам захочеться повитребенюватися з варіаціями на тему «Душу й тіло ми положим...» — можете мати вели-и-икі неприємності...

А ТИМ ЧАСОМ...

      Міністерство юстиції пропонує вважати державними святами «історично вагомі дати у становленні України як незалежної держави та знаменні історичні дати (події), які мали місце до Дня проголошення незалежності України». Про це йдеться у новій редакції проекту Закону «Про державні свята України», також запропонованому для обговорення на офіційному сайті міністерства.

      Згідно із проектом, державними святами України пропонується вважати 22

січня — День соборності України, 9 березня — Шевченківський день, 9 травня — День перемоги у Великій Вітчизняній війні та 16 липня — День проголошення державного суверенітету України. До державних свят законопроектом віднесено також дві події, які відбулися вже після проголошення незалежності: День Конституції (28 червня) та День національної єдності — 1 грудня, з нагоди проведення у 1991 році всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення Незалежності.

      Водночас законопроект не вказує, що буде з іншими нині наявними святами, такими як Новий рік, Великдень, Різдво, Трійця, День солідарності трудящих та Міжнародний жіночий день 8 березня.