Iз сертифiкатом — на ринок

29.08.2006

      Виготовляв один чоловік погану горілку. А поруч жив інший, який виробляв погану ковбасу. Чоловіки вживали продукцію один одного і, як наслідок, обидва померли. Таку бувальщину розповів представникам ЗМІ голова Держспоживстандарту Олег Висоцький. Перші сто днів перебуванння на цій посаді він підсумував, зробивши на прес-конференції кілька цікавих повідомлень. Зокрема, про те, що доброму імені Держспоживстандарту зашкодили дії кількох осіб, які створили конфлікт із підприємцями. Якось один із співробітників відомства здійснив перевірку бару в дорогому готелі, після чого наклав на власника штраф у розмірі ... 560 тисяч гривень. Коли розібралися — виявилося, що ніяких підстав для таких санкцій немає.

      Ідеться далеко не про поодинокий випадок із життя відомства, коли Олег Висоцький, за його словами, відчув, що «приголомшений». До свого призначення на цю посаду він очолював успішну компанію і досі ніяким чином не стикався, скажімо, з проблемами ринку харчових продуктів. Але ж довелося. Недавно, побувавши в Ялті, багато чого наслухався і надивився керівник відомства щодо якості того, що ми їмо та п'ємо. Спостереження, зроблені в столиці, посилили враження. Як наслідок, новий голова Держспоживстандарту заборонив членам своєї сім'ї купувати продукти харчування десяти найменувань. А свій висновок про якість продуктів, якими торгують на півострові під час курортоного сезону, Олег Висоцький виніс, негайно направивши туди 17 «екіпажів» для «розрулювання» ситуації.

      Узагалі-то, Держспоживстандарт донедавна в уряді не сприймали як якусь корисну структуру: вона ж бо бере з держбюджету більше коштів, аніж приносить. Таке ставлення сформувалося, здебільшого, завдяки екс-міністру економіки Арсенію Яценюку. Він, з-поміж іншого, мав намір позбавити це відомство такої функції, як провадження споживчої політики. Однак тиск вдалося припинити, і тепер саме цей напрямок буде посилено, зокрема, коли налагодяться стосунки зі споживачами через відомчий сайт. Скарги і пропозиції прийматимуть через інтернет у вигляді листів для електронної «скриньки довіри».

      Утім старим, дідівіським способом права споживача захищали і до цього. Скажімо, в першому півріччі 2006 року в кишені покупців було повернуто п'ять мільйонів гривень, сплачених за неякісні товари та послуги. Це тільки те, що можна, так би мовити, помацати руками і побачити. А що вже говорити про «невидиме», скажімо, якість медичної апаратури, яка опромінює пацієнта. За даними Кримського центру метрології, 80 відсотків медичної апаратури в Україні є бракованими, через що хворим ставлять неправильний діагноз тощо.

      А тим часом свою ділянку роботи визначає громадська рада на чолі з Анатолієм Кубраченком, який є головою центральної ради профспілки «Машприлад України». Крім того, підписано меморандум про співробітництво з провідними асоціаціями товаровиробників. Також, щоб швидше загасити конфлікт між відомством і підприємцями, довелося пiти на закриття одного з підпорядкованих Держстандарту підприємств — «Держнагляду». Структура займалася тим, що накладала штрафи, застосовувала інші покарання, через що зчинялося багато галасу і виникало протистояння з підприємцями. Натомість у складі Держспоживстандарту створили інший підрозділ, який займатиметься розвитком регіональної мережі на госпрозрахункових засадах.

      Олег Висоцький не зміг приховати свого подивування тим, що урядовці досить високого рангу не усвідомлюють можливостей, які відкриваються перед українськими підприємствами в галузі експорту після того, як свою роботу виконає Держспоживстандарт. Можливо, великі кампанії, які пробивають собі дорогу на ринку Європи, купуючи там банки і підприємства, і проживуть без цього вiдомства. Однак малий і середній бізнес в нашій країні, переконаний Олег Висоцький, без сертифікації не справиться з конкуренцією західних компаній.

      У Держспоживстандарті запроваджують систему менеджменту якості за вимогами міжнародного стандарту ISO 9000. У такій установі зробити це сам Бог велів.Тим паче що уряд своїм рішенням від 11 травня зобов'язав органи виконавчої влади перейти на цю систему. Голова Держстандарту стверджує, що за сім-вісім місяців вона тут почне працювати, і це прискорить багато позитивних процесів, як, скажімо, входження іноземних інвесторів в український ринок, спілкування з пресою тощо. Система управління якістю, — справжній клондайк для наших виробників. За міжнародними оцінками експертів, якщо компанія має сертифікат ISO 9001, це підвищує її ринкову вартість у середньому на 10 відсотків і дає можливість розширити ринки збуту продукції.