На холодне зимування прирекла себе пенсіонерка одного з сіл Чернігівського району. І винуватець нештатної ситуації не сільський комунгосп, просто не того гостя пустила старенька у свою домівку. Виглядала вантажівку з донецькими номерами, аби розжитися вугіллям на зиму (шахтарська область — за кілька десятків кілометрів, і з копалень постійно привозять для збуту паливо за «людськими» цінами). Та на її голову звідкілясь заявилася чорнява молодичка: кримчанка я, мовляв, а там «таке робиться, що виїжджаю до Польщі». Аби «зібрати якусь копійчину на дорогу», доводиться розпродувати фамільні коштовності. Бо ж і через кордон їх не провезеш — митники конфіскують.
За кілька днів до повноліття своєї внучки довірлива пенсіонерка не стала шукати сільського «експерта» для оцінки перснів і сережок — на свій смак вибрала, аби ощасливити свою улюбленицю. Зняла кількасот гривень з домашнього «банківського рахунку»...
...Другий тиждень з бабусі родичі «знімають стружку»: замість «хліба» для домашньої грубки має пенсіонерка «липу» вищого гатунку.