Російський «бетон» у Маастрихті

      Центральна виборча комісія Грузії вирішила, що парламентські вибори за партійними списками відбудуться 25 січня, тобто вже після президентських, які призначені на 4 січня. Але головні «стабілізаційні» події в цій країні після так званої «трояндової революції» цього тижня відбувалися за межами Грузії, передусім у голландському місті Маастрихт, де проходила конференція Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) за участю міністрів закордонних справ 55 країн-членів цієї організації. Грузинську делегацію в Маастрихті очолювала тимчасово виконуюча обов'язки президента Ніно Бурджанадзе.

      У вівторок під час виступу перед делегатами конференції держсекретар США Колін Пауелл закликав окремі країни утриматися від підтримки сепаратистських тенденцій у Грузії та висловився за спрямування до Молдови миротворчих сил, які б сприяли вирішенню конфлікту навколо Придністров'я. Пауелл рішуче наголосив: Міжнародна спільнота повинна зробити все, що в її силах, для підтримки цілісності Грузії під час виборів та після їх закінчення».  Ці слова прямо адресувалися Москві, до якої звернулися за підтримкою лідери «розкольників» з Абхазії, Південної Осетії та Аджарії. Колін Пауелл розкритикував Росію за її відмову виконати попередні обіцянки, які вона дала ОБСЄ, вивести свої війська з Молдови до 31 грудня цього року та в найкоротші терміни — з Грузії. З огляду на гостроту цих питань конференція голів МЗС ОБСЄ вперше за останні три роки не змогла прийняти заключну декларацію — всьому виною «бетонна» непоступливість делегації Росії, яка передчасно залишила Маастрихт.

      Після найбільшої за всю історію молдавської незалежності демонстрації в Кишиневі проти запропонованого Кремлем меморандуму, федералізації країни та фактичного перетворення її на протекторат Росії президент Молдови Володимир Воронін звернувся до Італії з проханням провести юридичний аналіз російського плану. Різким дисонансом у цьому контексті виглядає викладена Президентом України Леонідом Кучмою у його позавчорашній телефонній розмові з Вороніним вимога прийняти російський план федералізації, включно з продовженням на 10 років перебування військ РФ на території Молдови та надання російській мові статусу другої державної.

      Щодо грузинського питання, то під час виступу на конференції ОБСЄ Ніно Бурджанадзе заявила, що Тбілісі прагне поліпшити відносини з Москвою, але не за рахунок свого суверенітету. На прес-конференції після свого виступу Бурджанадзе заявила: «Росія ще не готова до нових відносин iз Грузією. Росіяни хочуть залишити свої бази на грузинській території, вони хочуть трактувати Грузію не як приятеля, а залежного від них партнера». Зустріч голови МЗС Росії Іванова з Бурджанадзе обернулася, за словами останньої, повним провалом. Міністерство оборони Росії не має наміру ліквідувати свої військові бази в Батумі та Ахалкалакі, хоча за домовленістю з грузинською стороною від 1999 року вони мали бути передані грузинам ще до 1 липня 2001 року. Москва також відмовилася вести консультації про нормалізацію ситуації в запропонованому Бурджанадзе трикутнику Грузія — Росія — США.

      Ситуація в Грузії після мирної революції була й головною темою під час зустрічі Бурджанадзе з головою МЗС України Костянтином Грищенком.

ДО РЕЧІ

      У рамках участі в  роботі 11-го засідання Ради міністрів закордонних справ країн-учасниць ОБСЄ у Маастрихті міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко провів також зустрічі з колегами зі Словенії — Димитрієм Рупелем, Литви — Антанасом Валіонісом, а також міністром у справах Європи та у справах Співдружності Великої Британії Деннісом Макшейном. Український та британський міністри відзначили важливість швидкої підготовки спільного Плану дій «Україна—ЄС», а також активної і послідовної участі нашої держави в реалізації положень ініціативи «Ширша Європа». Співрозмовники приділили окрему увагу питанню придністровського врегулювання.