Троє в човні, не рахуючи надії

19.08.2006

      Відомо, що прототип літературного відлюдника Робінзона Крузо, шотландський моряк Александр Селкірк, прожив на своєму безлюдному острові чотири роки. Його подвиг, звісно, вражає. Але одна річ — вижити на суходолі, де є рослини, зелень, грунт для землеробства, тварини для полювання тощо, і зовсім інша — потрапити в схожу ситуацію на вутлому човнику й жити на ньому майже рік, не пристаючи до берега.

      Саме така лиха доля спіткала мексиканських рибалок. Як повідомляє агенція «Ассошіейтед пресс», 28 жовтня минулого року троє ловців акул із міста Сан-Блас вирушили на промисел. Зненацька в їхнього двомоторного човна зупинилися обидва двигуни, сильний вітер швидко відніс рибалок у відкритий океан. Зламаний човен дрейфував у Тихому океані упродовж дев'яти місяців і дев'яти днів. Екіпаж харчувався лише сирою рибою і пив дощову воду, яка, на щастя, ніколи не кінчалася, тому що майже щодня йшли дощі.

      Із собою в мексиканців була Біблія, яку вони регулярно читали. «Ми ніколи не втрачали надії, тому що там нагорі є Бог», — каже один із врятованих.

      Минулого тижня сонну команду зламаного човна помітив рибальський траулер, який ставив сіті біля Маршаллових островів. Таким чином, від часу аварії менсиканське суденце подолало аж 5500 миль на захід.

      Тепер врятовані люди проходять реабілітацію від виснаження.

      Щоправда, є тут один нюанс: деякі родичі рибалок кажуть, що їхні близькі зникли тiльки три місяці тому. З іншого боку, Даніель Дефо у своїй розповіді теж накинув Робінзонові Крузо аж 28 років самотності — у сім разів більше, ніж потерпав Александр Селкірк...