Закордонна підтримка «національного хребта»

      На пленарне засідання Форум зібрався у столичному Палаці «Україна». Сцену найбільшого з сучасних палаців держави дизайнери прикрасили державними прапорами понад 40 країн, де проживають найбільші громади українців. Перед цим, уранці, представники делегацій віддали шану історичним лідерам нації, відвідавши пам'ятники Тарасові Шевченку і Михайлові Грушевському, поклали квіти до меморіалу Голодомору на Михайлівській площі.

      Президент не відкривав Форум, як планувалося, а просто мав тривалий виступ близько полудня. А Прем'єр-міністр Віктор Янукович та спікер ВР Олександр Мороз узагалі «не засвітилися» в «Україні», хоча, за програмою урочистостей, мали привітати українців зі всього світу. У переддень відкриття у журналістських колах зрів скандальний інтерес: а як сприйме діаспора вітання від цих одіозних політиків?

      Як повідомив міністр культури Ігор Ліховий, участь у Форумі беруть понад 3,5 тисячі учасників, з них понад 1,5 тисячі делегатів та гостей з-понад 40 країн світу. Найчисельніші делегації прибули з Росії, Канади, Казахстану, США, Білорусі, Молдови. Кількатисячна аудиторія бурхливо вітала Михайла Гориня, голову Української всесвітньої координаційної ради, яка впродовж 15 років підтримує практичну єдність українства — організовує експедиції, конференції, ініціює аналітичні дослідження.

      Форум розпочався з молитви, духовного гімну «Боже великий, єдиний» та привітання представників українських церков. Зокрема, Патріарх Філарет вкотре наголосив на ролі «духовної влади» в об'єднанні українства в усьому світі. Хоча дивним видалося те, що після промов зі сцени предстоятелі розійшлися по різних кутках залу, а про своєрідний «круглий стіл» духовенства України й діаспори (де Українська церква традиційно виступає об'єднувачем громад) навіть не йшлося. «Ми з представниками закордонного православ'я і так зустрічаємося», — прокоментував прес-секретар УПЦ КП ігумен Євстратій (Зоря).

      Президент Світового конгресу українців Аскольд Лозинський рубонув з плеча: «На ІІІ Форумі українців я звітував перед українською владою, що діаспора зробила для України. Хотів би почути на IV від Президента та представників влади про те, що Україна зробила для діаспори». Ключові теми його виступу — українські церква, мова, історія і хліб. Пан Лозинський вкотре звернув увагу на деструктивну діяльність Московського патріархату в Україні як агресивної політичної сили, якій влада віддала найбільші українські святині — Печерську та Почаївську лаври. Дивним для головного українця Америки є і ставлення в Україні до державної історії, зокрема складнощі з визнанням борців за незалежність та геноциду-Голодомору, який став знаряддям знищення у «мирний час» мільйонів незалежників. Керівник СКУ порадив Вікторові Ющенку під час перебування у Москві згадувати про жертви Голодомору і намагатися захищати сьогодення українських дітей.

      Президент Європейського конгресу українців Ярослава Хортяні закликала главу України «по-європейськи, з національним хребтом підтримати українські ЗМІ», адже у мові живе нація. Серед іншого, ця енергійна діячка і тонка інтелектуалка запропонувала створити національний фонд для підтримки закордонного українства, частина коштів якого залишалася в Україні — на видавництва, пошиття костюмів для учасників мистецьких гуртів тощо. Голова європейських українців повідомила, що після Помаранчевої революції відбулися помітні гарні зміни в посольствах України, запроваджені стипендії для українських студентів з-за кордону.

      Вона похвалила міністра закордонних справ. Борис Тарасюк, у свою чергу, похвалився тим, що за ініціативи Ющенка співпраця з українцями за кордоном стала нарешті одним з пріоритетів держави і тепер має стати системною. Передбачене фінансування затвердженої нещодавно Програми співпраці iз закордонним українством на період до 2010 року — 76 мільйонів гривень. Цього року Українська держава вже фінансує 500 проектів у 43 країнах світу, розпочато створення мережі українських культурних центрів при дипломатичних службах України у різних державах. Нині такі центри вже створено у Австрії, Молдові, Польщі. До 2010 року їх планується відкрити 29. Щодо ключової теми цьогорічного Форуму — «четвертої хвилі» трудової еміграції, то Тарасюк повідомив, що Україна вже підписала двосторонні угоди з 13 країнами масового тимчасового перебування українських мігрантів. Загалом такі переговори ведуться з 20 державами.

ПРЯМА МОВА  

Щоб з'явилась державна мудрiсть

      Сьогодні Україні найбільше потрібна політична стабільність. На цьому наголосив, виступаючи на IV Всесвітньому форумі українців, Президент Віктор Ющенко. Пояснюючи свої кроки на внутрішній арені закордонним українцям, він зауважив: у ситуації, коли 8 мільйонів виборців проголосували за один блок політичних сил, а 8,6 мільйона — за інший, в України є дві дороги. Перша — це протиріччя, невизначеність, економічний спад і колапс економіки. Друга — «круглий стіл» переговорів і порозуміння. «Я знаю, що ця позиція складніша і на неї важче відповідати, але я переконаний, що це єдиний актив, який залишився в розпорядженні тверезих політиків», — підкреслив глава держави.

      За його словами, порозуміння має базуватися на фундаментальних засадах, таких як соборність нації, відмова від федералізму, розвиток української мови без утисків мов національних меншин, розвиток Єдиної помісної православної церкви тощо. При цьому В. Ю. зазначив, що йому не хотілося б, аби певні видання перекрутили ці слова й написали, що Президент захищає тільки одну церкву. А щодо мови, то, за словами гаранта Конституції, завдяки підписаному Універсалу національного єднання буде збережено й офіційний статус української мови, й курс України на євроінтеграцію. При цьому державна мова, наголосив Ющенко, буде розвиватися не за рахунок мов національних меншин. «Ми повинні зрозуміти, що якщо ми християни, то не змусимо силою говорити жодної людини. Нам потрібно говорити мовою мотивації, мовою потреб і винятковості української мови. Українська є материнською мовою, державною, і якщо українці не збережуть української мови, цього не зроблять представники інших націй», — заявив Президент. А отже, «головним завданням гуманітарної політики є розвиток української мови як державної та офіційної».

      Своїм першочерговим завданням глава держави вважає консолідацію української нації. «Я звертаюся до вас із проханням — щоб у нас вистачило терпіння, щоб у нас з’явилась державна мудрість», — сказав Ющенко.

      Також глава держави спрогнозував, що за підсумками цього року приріст ВВП становитиме 7 відсотків, відзначив як основне досягнення влади в економіці за два роки те, що вона «освітлилася, бізнес почав виходити з тіні», а на закид із залу щодо зростання цін зауважив, що Україна має «нормальну європейську цінову інфляцію».

ПРОПОЗИЦІЇ

«Україна — там, де є українці та українська мова»

      Президент України вніс на розгляд учасників ІV Всесвітнього форуму українців проект Національної концепції співпраці із закордонними українцями, розроблений за його дорученням Міністерством закордонних справ. Віктор Ющенко наголосив, що українська діаспора, яка налічує майже 20 мільйонів українців у понад 60 державах світу — це унікальне у своєму масштабі і можливостях явище. «Ми маємо постати перед світом не споживачем, а навпаки — донором міжнародних процесів і реалізатором власної цілісної політичної, економічної і культурної зовнішньої дії», — переконаний В.Ю. За його словами, Київ у цьому процесі «повинен перетворитися на справжній координаційний і об’єднувальний центр діяльності світового українства». «Треба відмовитись від неприродного поділу українців на своїх та зарубіжних. У світоглядному сенсі Україна є там, де є українці і є українська мова», — підкреслив Президент.

      З огляду на це Ющенко виступає за створення ефективної моделі співпраці з українцями за кордоном із повноцінним фінансуванням з боку Української держави і чіткою координацією не лише в культурній сфері, а й у політичних, економічних, науково-технологічних справах. Глава держави зазначив, що для об'єднання української діаспори треба насамперед створити сучасну глобальну централізовану мережу для діалогу зі співвітчизниками за кордоном, істотно посилити і модернізувати діяльність Української всесвітньої координаційної ради як ключового центру взаємодії світового українства — центру, що діє відповідно до сучасних інформаційних та організаційних технологій.

      Окрім того, на переконання Віктора Ющенка, настав час здійснити такі фундаментальні ініціативи, як створення багатотомної Енциклопедії Світового Українства та Білої книги надбань українства у світі, а також продовжити масштабну роботу із визнання міжнародним співтовариством Голодомору в Україні актом геноциду проти українського народу.