Сильвестр Сталлоне у ролi боксера.
1975 рік. Великий боксер Мохаммед Алі б’ється в рингу з таким собі Чаком Вепнером. Ставки були 20 до 1 на користь чемпіона, що «легенда» пошле «слабака» в нокдаун ще в третьому раунді. Але матч продовжується, а Вепнер не здається. Більше того, у дев'ятому раунді Чак посилає Алі в нокдаун! Темношкіра зірка зуміла підвестися, але так і не змогла відповісти нокаутом Вепнеру. Перемогу присудили Мохаммеду Алі, однак уболівальники почали поважати Вепнера не менше, ніж переможця.
Одним із уболівальників на тому матчі був молодий Сильвестр Сталлоне. Саме в той момент актор-початківець сказав собі: ось це і є справжнє життя, справжня воля до перемоги. Повернувшись додому, Слай написав сценарій, який зробив його знаменитим. Це був тричі «оскароносний» фільм «Роккі». Кар’єра Сталлоне після того пішла вгору, а Чарльза Вепнера — навпаки. Чак після своєї зоряної години брав участь у боях, але це було зовсім не те. Зараз він заробляє собі на життя, працюючи менеджером із продажів на маленькому заводі алкогольних напоїв. Заробляє небагато, тому, мабуть, і вирішив ще три роки тому усунути кричущу несправедливість — відсудити у Сталлоне кругленьку суму за використання його «марки» і сюжету його долі, використаної без дозволу в суперприбутковому (не для Чака, а для Слая) фільмі про звитяги Роккі Бальбоа з усіма його «продовженнями».
Відтоді — з 2003 року — суд то продовжувався, то переривався. І ось надійшло повідомлення «Ассошіейтед пресс»: колишній боксер-«супертяж» відкликав свої претензії до Сталлоне. Їхні адвокати подали заяву в окружний суд Нью-Джерсі про те, що уклали мирову й таким чином залагодили судову тяганину. При цьому так до кінця й незрозуміло, чи отримав Вепнер у підсумку хоч цент від комерційного успіху Роккі-Сталлоне. Адже свого часу відомий актор обіцяв виплатити 67-річному ветеранові солідну компенсацію за використання його біографії, однак Чак грошей так і не дочекався. З самого початку він наполягав на стягненні зі Слая частини доходів від реалізації п'яти фільмів «Роккі» і пов'язаних з ними інших продуктів. Загальна сума цих доходів оцінюється більш ніж у мільярд доларів...
Як видно, старий боєць виявився вищим за голлівудське світило. І якщо й отримав відступні, то хіба на «підтримку штанів».
А 59-річний Сильвестр Сталлоне тим часом знявся вже в шостій частині «Роккі», яка вийде в прокат наступного року. Не той тепер Слай: під час зйомок він пропустив у рингу справжній удар і побував у справжньому нокдауні... А його цінують, ясна річ, за ті заслуги, що врешті потрапляють на великий екран. Достатньо згадати, що Сталлоне — єдиний небоксер, який одержав нагороду від BWAA — Асоціації журналістів, які пишуть про бокс.
«Люди сприймають Роккі Бальбоа не як вигаданого, а як реального персонажа. До мене вже стільки разів підходили й запитували про мою боксерську кар'єру, що я, зізнаюся, і сам готовий повірити, ніби Роккi існує», — каже Сталлоне. І додає: «Я вражений. Чесно кажучи, я гадав, що коли-небудь люди забудуть про цей фільм. Але цього не сталося». Сталося інше: люди забули про Вепнера.
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
