АНГІНіальне літо

17.08.2006
АНГІНіальне літо

Поколотий пальчик — розплата за зайву порцію морозива? (Фото автора.)

      Лежати вдома з високою температурою й готувати полоскання для запаленого горла — задоволення вельми сумнівне, особливо коли за вікном грає всіма барвами довгожданне літо. Хворі ламають собі голову над питанням, як і де вони могли «підчепити» ангіну в майже сорокаградусну спеку, а лікарі фіксують очікуваний — традиційний для серпня — підйом захворюваності. Як зауважила лікар-інфекціоніст вищої категорії Лариса Бачинська (до цієї співробітниці Білгород-Дністровської районної поліклініки звернулася кореспондентка «УМ»), саме влітку люди хворіють на ангіну найчастіше. І цьому дивовижному, на перший погляд, факту, є цілком логічне пояснення.

 

      — Узимку люди намагаються попередити застуду, розуміючи небезпеку переохолодження, — розповідає пані Бачинська, — а влітку чомусь думають, що сонячне тепло захистить їх від застуди. Тим часом сидіння під кондиціонером після прогулянки під палючим сонцем чи пірнання у море відразу після пробіжки по пляжу негативно впливає на опірність організму. Плюс різні прохолоджувальні напої, морозиво... Різка зміна температурного режиму може викликати і ларингіт, і риніт, й ангіну — особливо неприємно, якщо вона буде гнійною.

      — Що ж треба робити, аби не зіпсувати собі вражень від літнього відпочинку виходом на лікарняний?

      — Головне правило кожен знає з дитинства: уникати різкої зміни температури тіла. Скажімо, людині, яка приїхали на море в задушливій електричці, не можна відразу ж бігти у воду — спочатку треба трохи охолонути, почекати, щоб висох піт. Тим, хто має слабке горло, не варто пити холодні напої відразу ж після гарячої страви. Якщо в людини є набір хронічних захворювань, їй краще їсти морозиво маленькими шматочками або ж підігрівши його. До речі, холодна вода практично ніколи не стає причиною ангіни, виняток становлять тільки маленькі діти та люди з ослабленим імунітетом. А от пиво чи молоко, випите у спеку, дає ангіну завжди. Чому так — важко сказати, але за роки роботи я помітила таку тенденцію.

      — Цікава закономірність... Ларисо Вікторівно, а якщо людина не вбереглася і таки застудила горло, що їй робити?

      — У першу чергу звернутись до лікаря, аби фахівець поставив точний діагноз. Це може бути ангіна — катаральна чи гнійна, а може виявитися і дифтерія. Зрозуміло, що в кожному випадку йде окрема схема лікування. Причому дифтерію дуже важко самому відрізнити від звичайної ангіни. Мало хто, крім лікаря, зверне увагу на тоненькі плівочки, які з'являються на горлі і виходять за межі дужок. А коли в пацієнта почнеться набряк шиї (друга-третя стадія дифтерії), то врятувати його від смерті буде дуже важко... Але наш народ полюбляє і діагноз самостійно ставити, і визначати собі схему лікування. Особливо це стосується сільського населення. Люди кажуть: «До районної поліклініки довго їхати, не хочеться цілий день на це витрачати, тож коли я чи дитина захворіємо, перше, що вживаємо, — пеніцилінчик, завжди допомагає». Але ж це неприпустимо! Так, пеніцилін знімає симптоми захворювання, але натомість дає алергізацію організму, знижує імунітет, і в подальшому, якщо людина захворіє на щось серйознiше, то матиме проблеми.

      — Їй важко буде підібрати ефективні ліки?

      — Саме так. Антибіотики призначають, коли нічим іншим неможливо допомогти. А якщо немає гнійного процесу (при катаральних ангінах) безконтрольний прийом антибіотиків, крім шкоди, нічого не принесе.

      — У селах замість аптечних полоскань часто використовують настоянки трав, водний розчин солі та йоду тощо. Як ви ставитесь до лікування ангіни народними методами?

      — Позитивно. Якщо немає гнійного процесу, то цілком можна обійтися без медикаментів. Йод у мікродозах сприяє швидкому розсмоктуванню запалення, ромашка і календула знімають набряк. При сильному больовому синдромі дуже добре діє яєчний білок — його треба збити в міксері або розмішати в мисці і полоскати горло. Дійсно гарний засіб — білкова піна обгортає горло плівкою, і біль зменшується. Але знову ж таки, краще з'явитися в кабінеті лікаря й отримати поради щодо конкретного випадку.

      — Лікар розкаже хворому про те, які пігулки треба пити, які полоскання готувати, а чи відомі медицині страви, які можуть прискорити одужання? Якийсь «бульйончик здоров'я»...

      — Для того, щоб швидше вилікувати гнійну ангіну, треба пити багато рідини (чаю, компоту, соку), щоб вивести токсини з організму. Якщо пацієнта непокоїть запалення в області мигдалин, йому треба їсти потроху, але часто. Причому страви мають бути рідкими, без твердих часточок: супи, розварені каші, пюре. Сухарі чи смажена картопля зайвий раз подразнюватимуть хворе горло і посилюватимуть біль.

      Ясна річ, хворому треба виключити зі свого раціону солоні й гострі страви, відмовитись під час лікування від вживання оцту тощо. Інакше можна отримати опіки слизової, і без того ослабленої запальним процесом, і погіршити ситуацію.

      — Ароматна курочка, розварена так, що її можна потовкти у пюре, ситуацію покращить?

      — Ну як вам сказати... Білкова їжа, особливо тваринного походження, підвищує температуру тіла. Якщо у хворого жар, який важко чимось збити, м'яса (як, власне, молока, кефіру та яєць) йому краще не вживати, інакше позначка термометра тільки підскочить.

      — А як щодо білків рослинного походження? Дієтологи не вважають боби чи квасолю «важкими» продуктами...

      — У принципі, страви з квасолі хворому не зашкодять, але якщо є така можливість, краще обійтися без них. І взагалі, якщо пацієнт не хоче їсти, йому краще поголодувати в цей період — організм швидше подолає інфекцію. Якщо ж людина пішла на поправку, температура нормальна й апетит у нормі, куряча ніжка здоров'ю не зашкодить.

 

МАЙТЕ НА УВАЗІ!

      Зазвичай катаральну ангіну можна вилікувати за 7—8 днів, від гнійної можна позбутися за два тижні. Однак можливий інший результат, особливо якщо хворий звернувся до лікаря занадто пізно, не виконував його розпоряджень або займався самолікуванням. Одне з найтяжчих ускладнень ангіни — навколомигдаликовий гнійник, який ще називається паратонзилярним абсцесом. Такий гнійник зазвичай виникає через 2—3 дні після того, як зовнішні прояви хвороби цілком зникли. У людини раптово підвищується температура (до 39—40 градусів за Цельсієм) і з'являються сильні болі в горлі, не пов'язані з ковтанням. Хворий відмовляється від їжі і питва, йому стає важко рухати щелепою, шия набрякає внаслідок запалення лімфатичних вузлів. Гнійник росте, і в запущених випадках просвіт глотки звужується настільки, що людина не може дихати.