Велике повернення-2

      У вас найкраща освіта (Київський політехнічний, Московський державний, науковий ступінь Гарварду і стажування в Оксфорді), п'ять (десять, п'ятнадцять) років стажу роботи у вищих урядових структурах України, блискучі знання і професійні навички плюс палке бажання працювати на благо рідної держави і впевненість у тому, що саме ви здатні вивести її економіку (енергетику, сільське господарство, освіту) на найвищі показники у світі? Словом, ви переконані, що кращої, ніж ваша, кандидатури для роботи якщо не міністром, то одним із його заступників чи бодай начальником управління годі й шукати. Тепер питання на засипку: скільки часу ви прожили в Донецьку? Ніскільки? Добре, ким ви працювали в Кабміні зразка 21 листопада 2002-го — 5 січня 2005 року (нагадаємо, його очолював Прем'єр-міністр Віктор Янукович)? Ах, ніким... Тоді й не мрійте — потрапити в «уряд національної єдності» у вас немає ані найменших шансів. Ну хіба вдалося вчасно потрапити в якісь структури Партії регіонів і довести свою відданість «керівній і спрямовуючій», як, скажімо, новопризначений заступник міністра промполітики Володимир Рижов. Адже віднедавна — з 4 серпня — в анкеті з працевлаштування у виконавчу владу, схоже, є тільки два вищезазначені запитання. Решта «тому що послідовного» роботодавця, здається, не дуже цікавить.

      Отже, дещо з нових призначень Кабінету Міністрів. Головою Національної комісії регулювання електроенергетики став Олександр Рогозін. У минулому уряді Януковича пан Рогозін був радником і довіреною особою тодішнього й нинішнього віце-прем'єра Андрія Клюєва, членом наглядових рад НАК «Надра України» і НАК «Енергетична компанія України».

      Директором держпідприємства «Енергоринок» відтепер буде Анатолій Луцишин, який до останнього часу очолював приватну енергопостачальну компанію ТОВ «Сервіс-Інвест» (Донецьк), яка є партнером корпорації «Донбаська паливно-енергетична компанія».

      Представив свого нового заступника і міністр транспорту та зв'язку Микола Рудьковський: Леонід Нетудихата вже працював на цій посаді з вересня 2004 року по квітень 2005 року. Але ще почеснішим фактом його біографії в даній ситуації, мабуть, є записи у трудовій книжці про генеральне директорство у Донецькому обласному підприємстві електрозв'язку «Донецьктелеком» (1994—97) та віце-президентство в колишній DCC — донецькій телефонній компанії, яка протягом тривалого часу спонсорувала футбольний клуб «Шахтар».

      Першим заступником міністра вугільної промисловості призначений Юрій Зюков — колишній заступник голови обласної держадміністрації. Щоправда, не Донецької, а Луганської, але Донбас усе-таки... «Звичайні» заступники «вугільного куратора» Сергія Тулуба — Володимир Радченко й Олег Гнатцов — «засвітилися» у владі «старого режиму»: Радченко у 2002—2005 рр. працював першим заступником голови Держкомітету з нагляду за охороною праці, Гнатцов iз листопада 2003 року по листопад 2005-го очолював апарат РНБО.

      Нагадаємо також, що Контрольно-ревізійне управління очолив Петро Андрєєв: у 2003—2004 рр. — голова департаменту податкової й митної політики Мінфіну, кажуть, дуже відданий тодішньому й нинішньому першому віце-прем'єр-міністру фінансів Миколі Азарову.

      Далі, звісно, буде.

      Але де нинi в «уряді національної єдності» хоч якісь «помаранчеві» призначення? Чи «ющенківці» свідомо перекладають якнайбільше відповідальності на «синіх» партнерів?