Битва за п'ятий реактор?

      Уже понад рік триває боротьба за керівництво управлінням будівництва Рівненської атомної електростанції. Як головна підрядна організація з будівництва об'єктів атомної станції ЗАТ «Управління будівництва РАЕС» — доволі ласий шматок, хоча після введення в експлуатацію четвертого енергоблоку обсяги щедро фінансованих державою будівельно-монтажних робіт на «атомці» зменшилися бiльш як у десять разів. Тривалий конфлікт розпочався торік із появи на горизонті Кузнецовська Дмитра Крючкова — на той час заступника голови Рівненської ОДА, а нині народного депутата, якому колишній президент ЗАТ Василь Огороднік запросто подарував акції товариства на суму понад 600 тисяч гривень. Після захоплення наприкінці березня адміністративних приміщень управління, «масок-шоу» за участю «Беркута» та спроби оголосити «про відновлення п. Огородніка на посаді президента ЗАТ «УБ РАЕС» з усіма наслідками, що випливають із цього», конфлікт поступово переріс у фазу судової тяганини й з'ясування, хто ж з акціонерів ЗАТ має більше майнових прав. Але, як виявилось, зовсім не вщух, а навпаки, набирає нових обертів.

      Декілька днів тому президента ЗАТ «УБ РАЕС» Михайла Семківа побили невідомі. Напередодні він потрапив до Рівненської обласної клінічної лікарні з діагнозом гострий серцевий криз, і саме на території лікувального закладу впертого будівельника перестріли чоловіки у масках. Михайло Семків упевнений, що цей напад був здійснений через його професійну діяльність:

      — Виконуючи приписи лікарів, маю щодня прогулюватись алеями лікарні, аби відновити нормальну роботу серця після інфаркту. Під час чергової вечірньої прогулянки на мене накинулося двоє невідомих. Вони були у масках та з гумовими міліцейськими кийками. Нападники били мовчки і ніяких спроб пограбування не робили. Того ж дня я написав заяву в міліцію та прокуратуру за фактом нападу. Наступного дня судмедексперт зняв побої і виявив забій лівої сторони грудної клітки та інші тілесні ушкодження. Це вже не перша спроба якось вплинути на мене — на початку березня в колесі свого авто я виявив професійний шип, пізніше отруїли мого собаку та кинули на подвір'я будинку кілька вибухових пакетів. Хто мене отак «замовляє», я можу лише здогадуватися.

      Місцева влада, звичайно, могла б і не втручатися у «розборки» двох груп акціонерів, якби не «атомна» приналежність підприємства, яке, до того ж, стрімко нарощує і так найбільшу в області заборгованість із виплати заробітної плати. Загальна сума боргу складає приблизно 1,5 мільйона гривень. Перший заступник голови ОДА Анатолій Жуковський стверджує, що облдержадміністрація стала заручником того, що наробили їхні попередники. «Така ситуація склалася завдяки головному акціонеру, в чиїх руках зосереджено 40 відсотків акцій, — каже пан Жуковський. — Нещодавно я разом із головою ОДА Віктором Матчуком зустрічався з генеральним директором РАЕС Миколою Фрідманом. Шукали виходу з ситуації і, здається, знайшли: погодили питання «заходження» грошей на підприємство через отримання замовлення від РАЕС на добудову 4-го енергоблоку. Приблизна сума виконаних робіт може скласти 8 мільйонів гривень. Цієї суми буде достатньо, аби виплатити заробітну плату людям.

      Микола Фрідман, у свою чергу, нещодавно зазначив, що майбутнє Рівненської атомної станції — це спорудження п'ятого енергоблоку. Його планують розпочати у 2016 році, а ввести в експлуатацію у 2021. Тож, коментуючи ситуацію на ЗАТ «РАЕС», начальник облуправління МВС Сергій Піддубний висловив переконання, що підприємство намагаються роздробити на дрібні підприємства і перевести в особисту власність. «Перспектива дуже проста — будуватиметься п'ятий енергоблок. А це — великі замовлення», — вважає Сергій Піддубний.

      Водночас Микола Фрідман не впевнений, що роботи з будівництва ядерних об'єктів надалі зможе виконувати саме УБ РАЕС: «Я не бачу, за рахунок чого реально повернути борги  з зарплати, а це потрібно, щоб зберегти підприємство до початку будівництва нових енергоблоків. До того ж не певний, що управління будівництва РАЕС зможе виконати необхідні роботи, — там немає нині реальної організації. А безпека держави — це щось більше, ніж чиїсь амбіції.