Цей дует (Тополанек i Пароубек) не склався.
Ніхто не буде заперечувати, що Чеська Республіка має більшу політичну культуру і досвід демократії, ніж Україна. Але парламентські вибори 2-3 червня завели чехів у такий глухий кут, що вони до цього часу не мають нового уряду: старий ще ніяк не відійде, а новий все ніяк не може зайняти його місце. Парламентські вибори дали унікальний в історії Чехії (і не лише) результат: правий і лівий табори отримали рівно по 100 депутатських місць. Але пам'ятаймо, що ідеальна нічия добра лише в футболі. А оскільки радянсько-азіатські підкупи депутатів, перебігання цілих партійних фракцій з одного табору в інший, вирішення своїх особистих інтересів за рахунок виборців там фактично не практикуються, то того злощасного одного голосу, необхідного для формування парламентської більшості, жоден із таборів у противника не може виманити.
Нагадаємо, що на виборах 2-3 червня найбільше голосів (81 мандат) набрала права Громадянська демократична партія (ГДП), лідером якої є Мірослав (Мірек) Тополанек. ГДП сформувала коаліцію з правоцентристською партією Християнсько-демократичний союз-Чехословацька народна партія (ХДС-ЧНП), яка має 13 мандатів, та Партією зелених (шість мандатів) — разом 100 голосів. Правляча до цього часу Соціал-демократична партія Чехії на чолі з діючим прем'єр-міністром Іржі Пароубкем вибори програла (здобула 74 мандати), але вступила в коаліцію з комуністами і також має 100 парламентських «багнетів».
З нашої, української, точки зору, виходом із ситуації могла б бути широка коаліція переможців із ГДП та переможених соціал-демократів. Адже, на відміну від деяких українських політичних сил, кожна з цих партій налаштована чітко патріотично, не виношує планів втягнути Чехію в якісь кабально-васальні відносини з великими сусідами (Німеччиною чи Австрією). Їхні програми різняться хіба що шляхами та методами, якими вони планують вести свою країну до єдиної мети: благополуччя та процвітання. Але «об'єднання Чехії» через парламентсько-урядовий союз двох головних політичних гравців стало неможливим з огляду на їхній тотальний антагонізм. Лідери ГДП та есдеків остаточно побили горщики під час виборчої кампанії, перетворилися на непримиренних ворогів, яких не може зблизити навіть спільний інтерес для блага своєї країни. Про який компроміс можна говорити, якщо праві звинувачують Іржі Пароубека в контактах із злочинним світом, а прем'єр-міністр порівнює перемогу ГДП на виборах із комуністичним заколотом 1948 року! «УМ» свого часу повідомляла, що виборча кампанія супроводжувалася не лише найгострішими взаємними звинуваченнями, про які не забувають, а й прямим рукоприкладством.
Мірек Тополанек відразу після виборів відхилив як неприйнятний варіант про широку коаліцію, оскільки, на його думку, виборці обох політичних сил не зрозуміють таке розв'язання. «Велика коаліція була б лише тимчасовим виходом із кризи, але й так, раніше чи пізніше, привела б до дострокових виборів», — сказав Тополанек і додав, що дострокові вибори можна вважати політичним фіаско. Яких лише варіантів і рецептів виходу із кризи не чула впродовж двох останніх місяців Чехія! Спочатку була спроба створити на базі правої коаліції уряд меншості. Хай він навіть постійно наштовхувався б на перепони в парламенті з боку лівої його половини, але мав би шанс проіснувати якщо не чотири роки, то принаймні рік до можливих дострокових виборів. Але такий уряд на чолі з Тополанеком мав би пройти процедуру затвердження у парламенті. Праві запропонували лівим поступитися посадою голови парламенту в обмін за їхнє голосування за уряд меншості. Іржі Пароубек, який, власне, і претендує на посаду спікера, таке розв'язання відкинув, оскільки, за його словами, вона і так повинна належати опозиції. Він якось забув, що за його прем'єрства такий принцип було проігноровано — спікер був представником правлячої коаліції.
Уряд меншості на базі лівої коаліції також виключається. Президент Вацлав Клаус ще напередодні проведення парламентських виборів попередив, що не допустить входження комуністів до влади, не подасть на розгляд парламенту кандидатуру голови уряду, до складу коаліції якого будуть входити комуністи, навіть якщо вони не отримають міністерських портфелів.
Мірек Тополанек зустрічався з Вацлавом Клаусом ще до першого засідання новообраного парламенту, яке відбулося 27 червня. Але зустріч не дала результату. Президент не погодився на уряд меншості, оскільки, на його думку, за такого варіанту країна опиниться у стані перманентної політичної кризи. Вацлав Клаус продовжує наполягати на широкій коаліції. Лідер Партії зелених Мартін Бурсік напряму звинуватив президента в тому, що під час спроб розв'язання політичної кризи він керується власними інтересами: «Після червневих виборів президент міг довірити правиці завдання формування уряду. Натомість він свідомо ускладнює ситуацію і затягує кризу, бо хоче, щоб у Чехії правила велика коаліція правиці і соціал-демократів. При цьому він переслідує власну мету: хоче, щоб ці два угруповання підтримали його кандидатуру під час президентських виборів 2008 року». Речник президента Петер Хаєк гнівно відкинув такі звинувачення. Але все ж дивно, що президент Клаус, який є вихідцем власне з ГДП, більше того — її засновником, відмовив надати мандат на формування уряду меншості теперішньому лідеру цієї партії Міреку Тополанеку. Це при тому, що три праві партії вже більше місяця тому підписали коаліційну угоду і розподілили між собою портфелі в майбутньому уряді. Вацлав Клаус особисто підлив масла в огонь. Іржі Пароубек упродовж червня обіцяв піти у відставку разом зі своїм урядом, але в п'ятницю, 30 червня Вацлав Клаус під час зустрічі з ним заявив, що не прийме такої відставки, оскільки це був би безвідповідальний крок за ситуації, коли не обрано керівництво парламенту. Тож Пароубек заявив 3 липня, що не має наміру робити таке подання.
Не йде на поступки і Мірек Тополанек, який і чути не хоче про пропоновану президентом широку коаліцію. Впродовж останніх тижнів він погоджується почати переговори з лівими, але тільки з одного цілком конкретного питання: формування тимчасового уряду безпартійних фахівців. Такий перехідний уряд не пов'язаних із парламентськими партіями технократів мав би перебувати при владі впродовж року, до наступних позачергових парламентських виборів. Саме на такому вирішенні концентруються останні переговори між правими та лівими. Президент Вацлав Клаус надав суперникам конкретний термін на останню спробу домовитися між собою. Цей термін спливає завтра.
Чеська криза поглиблюється з кожним днем. Закінчилися повним провалом шість спроб обрати голову парламенту. Оскільки ліві відмовилися піти на пакетну угоду (голова парламенту від лівих в обмін за уряд меншості правих), то праві блокували всі голосування. І мають при цьому свій резон. Конституція Чехії передбачає, що якщо подана президентом кандидатура на голову уряду двічі не набере більшості в нижній палаті парламенту, то тоді право подання кандидатури на голову уряду переходить до голови парламенту. Праві мають усі підстави побоюватися, що Іржі Пароубек, таким чином, отримає посаду спікера, його половина парламенту двічі заблокує голосування по кандидатурі, яку подасть президент, і тоді право формування уряду перейде до лівих. А вони вже зуміють створити кабінет більшості, бо після двомісячної невизначеності кілька депутатів від Партії зелених починали вагатися і готові перебігти в табір лівих. Підозри про те, що в таборі правих завівся один чи навіть два зрадники, вже підтвердилися. Під час таємного голосування за кандидатку на голову парламенту від ГДП Мірославу Нємцову було віддано 98 голосів зі 100 присутніх правих депутатів. Остання спроба вибору голови парламенту запланована на 14 серпня. Наступного тижня слід очікувати на хоч якесь розв'язання кризи. «Угода між соціал-демократами і правицею врятує Чехію від дострокових виборів, але принесе велике розчарування виборцям», — стверджує провідна чеська газета «Лідове новіни».
На цьому хаосі виграють комуністи. Хоча вони програли вибори (здобули лише 26 мандатів у порівнянні з тими 40, які мали в попередньому складі парламенту), але тепер стали власниками «золотої акції». Соціал-демократи без них і кроку ступити не можуть. Президент Клаус, який на дух не переносить «червоних», тепер запрошує лідера комуністів Войтеха Філіппа на антикризові наради в Градчанах на рівних із лідерами чотирьох інших парламентських партій. Спроби президента і правих усунути чи надійно ізолювати чеських комуністів, які фактично залишаються сталіністами, а не єврокомуністами, не вдалися. У меншій чисельності в цьому складі парламенту вони мають більший вплив, ніж більшою кількістю в попередньому складі. Войтех Філіпп, який є вихідцем із комуністичних спецслужб і який за правління Вацлава Гавела і мріяти не міг, щоб хоч однією ногою ступити на поріг президентської резиденції, тепер хвалить Клауса: «Пан президент є політичним реалістом».
І ще про роль у цьому чеському гармидері президента Клауса. Старий лівий уряд не може подати у відставку, а новий правий уряд не може перебрати кермо влади не лише з огляду на необрання голови парламенту. В аналітичній статті під заголовком «Перша серйозна помилка президента Клауса», яка з'явилася позавчора в газеті «Лідове новини», її автор Зденек Холасек уже на початку робить висновок: «Те, що президент Клаус не довірив Тополанеку формування влади, не дав йому шансу виконати мандат, який тому надали виборці, є першою серйозною помилкою, якої він припустився за час виконання найвищої державної функції. Він не дав переможцеві виборів шансу виконати належний йому перший пiслявиборчий крок, не дав шансу сформувати кабінет, вступити на посаду та звернутися до парламенту з проханням про висловлення довіри до цієї влади». Аналітик «Лідових новин» вважає: «Дострокові вибори були б правильним рішенням, оскільки парламент до їх проведення змінив би виборче законодавство (для уникнення повторення «ідеальної нічиєї» пропонується скоротити кількість депутатських місць з 200 до 199. — Авт.), щоб нічого подібного вже не могло повторитися». Автор вважає, що дострокові вибори змусили б Іржі Пароубека припинити «ганебне вальсування з комуністами після програних виборів, а в кількох випадках Пароубек був би змушений, як це за демократії трапляється, покірно просити опозицію про підтримку і був би змушений робити те, чого він до цього часу не навчився, — йти на компроміс». Наприкінці статті автор чітко висловлюється на користь дострокових виборів: «Якщо виборці отримають шанс знову йти до урн, то будуть ще більш відповідальними, ніж були у червні, а головне — будуть збагачені досвідом із поведінкою головних акторів у післявиборчий період. А це безцінний досвід».
Чеські ЗМІ повідомляють, що впродовж цього тижня праві й ліві в русі назустріч один одному не просунулися і на міліметр. Тому завтра під час особистої зустрічі з Вацлавом Клаусом Мірек Тополанек поставить президента перед остаточним вибором: або подання його кандидатури до парламенту на чолі уряду меншості, або дострокові вибори.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
