Шифер у законі

      В Україні невдовзі може зникнути шифер. Це станеться, якщо головну його складову, хризотиловий азбест, внесуть до «чорного списку» Роттердамської конвенції, що покликана обмежити міжнародну торгівлю небезпечними хімічними речовинами й пестицидами, учасником якої є Україна. У жовтні цього року в Женеві відбудеться чергова конференція країн-учасниць конвенції, де вони повинні визначитися зі своїм ставленням до хризотил-азбесту. Головними ініціаторами заборони цього матеріалу виступають Європейський союз, Чилі та Австралія. А в серпні «так» або «ні» йому повинен сказати український уряд.

      Суперечки щодо азбесту точаться давно. Відомо дві основні його групи: амфіболовий і хризотиловий. Перший широко застосовувався у Західній Європі, поки не виявилося, що, осідаючи в легенях, він спричиняє азбестоз — ураження легень, ускладнене злоякісними пухлинами. Тоді його заборонили, і дотепер Євросоюз послідовно відстоює заборону всіх видів азбесту. Тим часом на теренах колишнього Радянського Союзу амфіболовий азбест узагалі не застосовували. Оскільки тут використовували хризотил-азбест, який добувають у відкритих шахтах Росії. Зараз продукцію на його основі виробляють підприємства багатьох країн, серед яких США, Канада, Росія, Китай, Індія та Україна. Хризотил-азбест є основою виробницва шиферу, азбестоцементних труб, теплоізоляційних матеріалів, гальмівних дисків автомобілів тощо. Проте Європейський союз наполягає, що хризотил спричиняє хвороби на генному рівні і вимагає від своїх нових членів відмовитися від нього.

      Днями в агенції «Укрінформ» на захист хризотилу виступили одинадцять українських підприємств азбестоцементної галузі, об'єднаних в асоціацію «Українське хризотилове об'єднання». За словами голови об'єднання Олександра Сєркіна, заборона хризотилового азбесту коштуватиме Україні чотирьох тисяч робочих місць та 30 мільйонів гривень відрахувань до бюджету. Найголовніше, на його думку, те, що зникне шифер, частка якого на ринку покрівельних матеріалів становить близько 90 вiдсоткiв. «Платоспроможність середньостатистичного мешканця України, особливо в сільській місцевості, не дозволяє сьогодні крити будинки штучними замінниками, такими як ондулін, вартість якого вп'ятеро вища, ніж шиферу», — відзначив пан Сєркін.

      У безпечності шиферу твердо переконаний Юрій Кундієв, директор Інституту медицини праці Академії медичних наук України. Він входить до групи експертів Роттердамської конвенції і вважає, що хризотил-азбест — один із найбезпечніших матеріалів. Водночас немає жодної гарантії, що альтернативні покрівельні будматеріали, які нам, українцям, запропонують замість шиферу, зовсім безпечні. «Сьогодні немає даних стосовно того, наскільки шкідливими є замінники хризотилу, — каже Юрій Ілліч, — тож невідомо, що на що ми міняємо». За його словами, деякі складові альтернативних матеріалів (такі як целюлоза чи арамід) набагато довше розчиняються в організмі, ніж волокна хризотилу. Пан Кундієв також повідомив, що зараз в Україні проводять масштабне дослідження впливу хризотилу на людський організм.

      Українські фахівці вважають проблему не науковою, а бізнесовою, створеною, щоб лобіювати інтереси західноєвропейської індустрії альтернативних покрівельних матеріалів.

      Ще раніше, у квітні цього року, в Монреалі відбулася міжнародна конференція з використання хризотил-азбесту. Учасники конференції погодилися, що наразі наукових підстав включати хризотил до списку небезпечних матеріалів немає. Зокрема, представник Міністерства природних ресурсів Канади заявив, що на жовтневій конференції в Женеві канадська делегація голосуватиме проти заборони хризотил-азбесту.

      Як би там не було, але шифер — найдешевший і найпоширеніший у нашій країні покрівельний матеріал. Припинення його виробництва означатиме, що нові дахи прийдеться перекривати дорожчими замінниками, а латати старі шиферні, що вже існують, також буде нічим. Нагадаємо, що Україна була серед 12 країн, що виступили проти заборони хризотил-азбесту на попередній міжурядовій конференції в Женеві 2004 року.