Рішення президента не створювати прецедентів фактичного порушення Конституції, хай навіть за умов формальної наявності підстав для розпуску парламенту, викликало неймовірний шквал політичних емоцій у середовищі демократично налаштованої інтелігенції.

Довго ж тягнув лідер Соцпартії з поясненням рядовим соціалістам своєї ролі в розвалі демократичної коаліції, що складалася з парламентаріїв БЮТ, «Нашої України» та СПУ. Мороз мовчав навіть тоді, коли окремі однопартійці почали палити свої партквитки та виходити з лав СПУ. Але чи то ситуація з чисельністю рядів партії справді критична (незважаючи на запевнення лідерів СПУ, що в них усе гаразд), чи то не до «товаришів» зовсім вирішив звернутися Сан Санич (бо переважна кількість його тез підлабузницьки адресується Президенту). Сказати важко, тим більше що у зрадників (у політикумі та народі після 6 липня Мороза інакше, як Іудою, не «величають») товаришів не буває, але завести їх вельми хочеться, тим більше якщо вони займають високі посади. Йдеться про «Звернення до товаришів» за підписом Мороза, опубліковане вчора в партійній газеті «Товариш», де сам автор каже, що не стільки обрання нового Кабміну змусило його узятися за перо, як звинувачення на адресу СПУ у зраді «помаранчевої» коаліції.