Гроші й «федерали»

      Віце-прем'єр-міністр і заразом міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Володимир Рибак виступає за децентралізацію системи управління та бюджетного фінансування. Про це він заявив на своїй першій прес-конференції. «У нас федералізму всі бояться. Я свою дисертацію захищав на бюджетному федералізмі, і мені вчені говорили, що вона не може бути захищена, — зазначив Володимир Рибак, — а я доводив, що в унітарній державі повинен бути бюджетний федералізм».

       Тобто, простіше кажучи, гроші повинні бути там, де формуються проблеми, і там, де їх потрібно вирішувати». Він зазначив, що Янукович за часи свого попереднього прем'єрства намагався збільшити частку місцевих бюджетів у загальному зведеному бюджеті з 40 до 45 відсотків. «І ми повинні цю тенденцію збільшувати. Пішов Янукович, і стала 40 відсотків частка місцевих бюджетів», — цитує «Українська правда» Володимира Рибака. Віце-прем'єр також додав, що своїм завданням бачить довести, що органи місцевого самоврядування — це один iз головних інститутів в системі управління країни.

      На його думку, частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті повинна становити не менше як у європейських країнах — 50 відсотків. «Ми повинні зрозуміти, що Україна підніметься лише через свої регіони. Чим швидше в регіонах люди відчують краще життя, тим багатшою стане Україна», — наголосив Рибак.

      Тим часом народний депутат від БЮТ Микола Сивульський оцінює ідею «бюджетного федералізму» так: «Україна — унітарна держава, і принципи унітарності не можуть бути порушені в жодній із сфер. У тому числі й фінансовій. Тому зрозуміло, що носіями ідей «бюджетної федералізації» можуть бути тільки ті, хто стоять на основах федералізації, — зазначив Микола Іванович у коментарі «УМ». — Так це й потрібно розцінювати, на мій погляд. Якщо ж йдеться про те, щоб в умовах централізованої бюджетної системи розширяти можливості функціонування місцевих бюджетів, то це — можливий варіант. Але лише при збереженні цілісності бюджетної системи, коли діятиме жорстка вертикаль: зверху затверджуються основні параметри, визначаються правила гри, а в рамках цих правил кожен місцевий бюджет виконує свої функції. Це нормальна система. Ми за те, щоб радикально змінити долю й можливості місцевих бюджетів. А щодо федералізації, то в якій би сфері вона не була, це завдасть тільки шкоди державі. Колишній Радянський Союз спеціально розвивав певні регіони, вкладав конкретно в них чималі ресурси. І якщо й тепер ці регіони «федералізуються» і будуть все використовувати для себе — це неправильно».

      Голова Української спілки підприємців малого та середнього бізнесу Василь Костицький загалом ідею «формування бюджету держави знизу» оцінює позитивно. «Це питання потрібно розглядати з двох сторін. Ми вже давно ведемо мову про бюджетну самодостатність місцевого самоврядування і регіонів, — коментує пан Василь. — І якщо буде запроваджуватися така самодостатність, то кожен регіон зможе розвиватися з урахуванням якості й кількості докладеної праці. І тоді буде видно чіткіше результати роботи всіх областей, дотаційні потреби. Так буде реалізуватися ідея про договірні взаємовідносини між областями. Які недоліки? Спочатку можуть з'явитися диспропорції у матеріальному забезпеченні людей у різних регіонах, що й зараз уже спостерігається: зарплати у Донецькому регіоні, Одеському, Харківському, Київському вищі, ніж на Західній Україні. Бюджет повинен формуватися знизу, і про це всі політичні партії говорять». Однак, на думку Костицького, цю справу в жодному разі не можна політизувати — інакше результат буде плачевний. «Якщо на цьому будуть здійснюватися політичні спекуляції і буде відкидатися убік чисто фінансовий аспект проблеми, виникатиме враження, що вже починається федералізація держави. А вона нам не потрібна».