«Метеором» — по «Акварені»

      Не кожен вид спорту може створити проблему «зайвого стільця» для всіх призерів під час їхнього звіту перед журналістами. Розсадити у «президії» київського розважального комплексу «Арена» всіх лауреатів чемпіонату Європи з водних видів спорту позавчора було справді важко. А першою в об'єктиви фото- й телекамер потрапила спортсменка, яка не здобула в Будапешті жодної медалі, — Яна Клочкова. Міністр Юрій Павленко вручав їй квіти у зв'язку з 24-м днем народження. Нагадаємо, що чотириразова олімпійська чемпіонка після тривалої «творчої відпустки» відзначила повернення на змагальні водні доріжки Євро-2006 двома четвертими місцями (200 м комплексом та в комбінованій естафеті). Стислий коментар «Золотої рибки» такий: «Складно продовжувати спортивну кар'єру, коли головна мотивація позаду; за час моєї відсутності результати швидко зросли, тож я переоцінила власні можливості, але час до Пекіна ще є».

      Цікаво, що висновок Яни підтверджує й Ірина Амшенникова. Вона не брала ніяких відпусток, але визнала, що темп, з яким прогресує плавання, є просто шаленим.

      Із багатьох коментарів можна зробити опосередкований висновок, що українське плавання тримає цей темп з останніх сил. І причину цього слід шукати в тому, що Україна на сьогодні не є країною басейнів. Скажімо, в Угорщині та НДР навіть за часів «будівництва соціалізму» басейн був нормою фактично в кожній школі, не кажучи вже про комплекси для професійних занять плаванням.

      Тему відповідних спортивних будівель профільний міністр зачепив сам, коли у вітальному слові згадав про указ Президента, де передбачено конкретні кроки з розвитку спортивної інфраструктури. Спортсменам, які повернулися «з корабля на бал», залишалося тільки схвально хитати головою, коли Юрій Павленко, зокрема, пообіцяв: «Передбачається створення національних центрів олімпійської підготовки з водних видів спорту в Харкові та Дніпропетровську. У Харкові подібний центр буде створено на базі колективного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Акварена», а в Дніпропетровську — на базі палацу водних видів спорту «Метеор».

      На думку урядовця, виступ національних збірних команд із водних видів спорту (14 медалей, з них п'ять — золоті) свідчить про значний потенціал як досвідчених, так і молодих спортсменів, що при належній підготовці дає впевненість у вдалому виступі українців на Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні.

      Для належної підготовки варто було б зробити акцент на олімпійських центрах  уже цієї осені, причому не словом, а ділом. А щодо молодих перспективних спортсменів, яких після Будапешта, без сумніву, варто всіляко підтримати, то цікаві слова про їх появу сказала тренер Клочкової Ніна Кожух: «Якби Яна не відпочивала, то, можливо, не було б і деяких медалей молодих». Мабуть, так і є, адже «золото» Ганни Хлистунової та «срібло» Юлії Підлісної починалося з того, що в дівчат з'явився шанс на місце у збірній.

      Сама Хлистунова, якій лише 18, зізнається: «Коли їхала на чемпіонат, то розраховувала лише потрапити до фіналу, а коли туди потрапила, то вже думала про призові місця. Навіть заснути напередодні не могла! Після фінішу смішно вийшло: подивилася на табло, а там через плутанину важко відразу збагнути, яким ти приплив. Я вирішила, що стала третьою. Коли ж зрозуміла, що виграла «золото», то навіть не пригадаю, що зі мною було».

      Майстер батерфляю Андрій Сердінов натомість є вже досвідченим спортсменом, тож навіть дозволяє собі не приховувати деякі секрети: «Сотню» я виграв легко при тому, що в цьому сезоні ще не вів спеціальної підготовки, а більше відпочивав. Можливо, це й дало результат. А ось напередодні чемпіонату світу готуватимуся ретельніше, адже в березні наступного року потрібно показати значно кращі результати».

      У досвідчених — проблеми взагалі іншого плану, як, скажімо, у Сергія Бреуса: «У Будапешті було важко думати про фінальний заплив, адже я вже вигравав «золото» «на Європі». Довелося додатково налаштовувати себе на перше місце, і це мені, як бачите, вдалося».

      Щодо стрибунів, то юна Юлія Прокопчук, яка стала чемпіонкою на 10-метровій вишці, по-дорослому виважено заявила журналістам: «Потрібно ще багато працювати над якістю стрибків, щоб бути конкурентоспроможною на світовому чемпіонаті».

      Останні слова стосуються всієї нашої водної делегації. Хоч би яким успішним називали наш виступ у Будапешті, не потрібно забувати, що континентальні результати можуть виявитися «дитячими» в порівнянні з досягненнями у деяких дисциплінах американців, австралійців та китайців. Переглянувши результати чемпіонату США з плавання, який проходив паралельно з Євро-2006, можна зробити висновок, що майже всі його переможці стали б першими і в Угорщині. І світові рекорди американці били, а в Європі на них замахувалася хіба що француженка Лора Маноду, яка покращила планетарні досягнення на 400-метрівці вільним стилем (4.02,13), була першою на 800 м кролем, 200-метровці комплексом та 100-метрівці на спині.