Дослідники тоталітарних режимів хай тішаться тією хижою радістю азартних колекціонерів метеликів чи там, приміром, марок — книга Сапармурата Ніязова «Рухнама», над якою довічний президент Туркменістану трудився чотири роки, дісталася України. Організатори презентації її українського перекладу, що відбулася у п'ятницю в Києві, щоправда, роздавали важкий том задарма і не відали, чи потрапить «Рухнама» до книжкових крамниць, ступаючи крок у крок по тій скромній стежині немасового піару, який проторила до магазинних стелажів і базарних рундуків остання книга роздумів ще одного схильного до недемократії президента, сиріч нашого.

В Україні є куди вкладати. Це твердження зовсім не еротичного, а економічного характеру, зафіксовано в останніх викладках Держкомстату, який підсумував динаміку іноземних інвестицій в українську економіку за 9 місяців року. Так, згідно з даними Держкомстату, з січня по вересень надійшло 954,1 млн. доларів прямих інвестицій з-за кордону. З-поміж них дуже незначну частку становлять капіталовкладення країн так званої СНД — 41,3 мільйона, решта — з товстосумого Заходу. Загалом же за всі роки незалежності в українську економіку надійшло 6212,9 млн.доларів інвестицій. Сума в понад шість мільярдів, що здається карколомною «на хлопський розум», насправді є невисоким показником інвестиційної привабливості нашої держави.

Сказано — зроблено: за місяць, як і обіцяв уряд, на Тузлі з'явилася стаціонарна прикордонна застава. Відкрили її урочисто, майже як новобудову, за участі причетних до цієї ідеї високих урядових чиновників — голови Держприкордонслужби Миколи Литвина та міністра транспорту Георгія Кірпи. Фінансові витрати покривав саме Мінтранс, тобто його люди оплатили і збудували казарму на Тузлі, будиночки для офіцерських сімей, плац, овочесховище, інші інженерні споруди, зокрема й таку необхідну банальність, як каналізація та ємності для зберігання палива. Повідомляючи про це, відділ зв'язкiв iз громадськістю та ЗМІ Держприкордонслужби вказує, що на Тузлі постійно нестимуть варту півсотні прикордонників, які мають всю необхідну техніку і транспорт.

У квітні 2004 року карту чорноморських поромних ліній, що поєднують Іллічівськ, Варну та інші порти Європи з торговельними центрами Середньої та Східної Азії, поповнить ще одна: Іллічівськ — турецький порт Хопа, що розташований неподалік від турецько-грузинського кордону. Проект поромного моста здійснений фахівцями судноплавної компанії «Укрферрі» на замовлення турецької фірми Park denizcilik. Про це розповів на зустрічі з журналістами, присвяченій 25-річчю відкриття поромної переправи між Болгарією та Україною, президент СК «Укрферрі» Олександр Курлянд, наголосивши, що це «вже друга поромна лінія, яка поєднає торговельні гавані України і Туреччини». У результаті наведення морської переправи «Іллічівськ-Дерінже» товарооборот між двома державами зріс майже на третину. А річний вантажооборот на маршрутах «Хопа-Іллічівськ» та «Хопа-Варна», за прогнозами аналітиків, може досягти півмільйона тонн.