Шевченківським районним судом м. Києва розглядається цивільна справа № 2-5830/2006 р. за позовом Служби безпеки України, Радченка В. І. та Дріжчаного І. В. до ПП «Україна молода» про спростування поширених недостовірних відомостей.
31 липня 2006 року стороні відповідача стало відомо, зокрема з газети «Комерсантъ», що 28 липня Шевченківський районний суд Києва приступив до розгляду позову, поданого головою Служби безпеки України Ігорем Дріжчаним та його відомством до газети «Україна молода». Як повідомляв «Комерсантъ», суд зобов'язав редакцію газети «Україна молода» надати справжні імена та адреси журналістів, авторів статей, які нібито компрометують СБУ.
З метою з'ясування зазначених у повідомленні «Комерсанта» обставин представник ПП «Україна молода» адвокат В. Т. Волинець 3 серпня 2006 року особисто прибув до Шевченківського райсуду м. Києва, де мав можливість ретельно ознайомитися з матеріалами цивільної справи №2-5830/2006 р.
Відповідно до ст. 130 ЦПК України, попереднє судове засідання проводиться суддею за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ст. 163 ЦПК України передбачає, що з відкриттям судового засідання секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчили на користь суду про те, що він забезпечив належний виклик відповідача у попереднє судове засідання 28.07.06 р.
28 липня 2006 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого у справі судді Шостака О. О. при секретарі Фурман О. С., у визначених протокольною ухвалою від 21.07.06 р. місці та часі, тобто в приміщенні Шевченківського райсуду м. Києва та о 9 годині 00 хвилин, розпочав попереднє судове засідання у цивільній справі за позовом Служби безпеки України, Радченка В. І. та Дріжчаного І. В. до приватного підприємства «Україна молода» про спростування поширених недостовірних відомостей.
Оскільки відповідач — ПП «Україна молода» — про попереднє судове засідання належним чином повідомленим не був (ст.ст. 74, 76 ЦПК України), то цілком природно, що з вини суду його представник у судове засідання не з'явився.
Маючи достеменні дані про причини відсутності відповідача, секретар судового засідання Фурман О. С., яка склала протокол від 28.07.06, та головуючий у справі — суддя Шостак О. О., який його підписав, внесли до протоколу судового засідання — офіційного судового документа — завідомо неправдиві відомості, зокрема про те, що відповідач у судове засідання представника не направив. «Про день, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином».
Означені вище обставини послугували підставою для фальсифікації не тільки протоколу попереднього судового засідання, а й ухвали суду від 28.07.06, відповідно до якої «Україна молода» має надати суду певні дані щодо журналістів — авторів публікацій.
Отже, головуючий у справі — суддя Шостак О. О. — демонструє відверто упереджені та заангажовані дії, що грубо порушують законні права та інтереси відповідача.
Натомість його дії щодо сторони позивачів характеризуються неабиякою прихильністю, у зв'язку з чим вважаємо, що відповідні вищі контролюючі інстанції та компетентні правоохоронні органи мають зацікавитися таким ходом розгляду справи і з'ясувати мотиви та причини такого відверто упередженого ставлення з боку судді Шостака О. О. до відповідача.
Статтею 366 КК України встановлена кримінальна відповідальність за службову підробку.
Беручи до уваги, що в діях Шостака О. О. та Фурман О. С. можуть мати місце ознаки злочину, передбаченого ст. 366 КК України, приватне підприємство «Україна молода» просить Вас, шановний Олександре Івановичу, провести відповідну прокурорську перевірку протиправних дій Шостака О. О. та Фурман О. С., дати їхнім діям правову оцінку та у встановленому законом порядку вирішити питання про відповідальність винних осіб.
Про результати розгляду нашого звернення просимо Вас повідомити заявника — ПП «Україна молода» — письмово.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
