Газова столиця

      Попри фінансові труднощі, НАК «Нафтогаз України» має надійні і безвідмовні підрозділи. Скажімо, таку прибуткову і перспективну структуру, як Дочірня Компанія «Укргазвидобування» та одна з її філій — «Шебелинкагазвидобування», що на Харківщині. Це підприємство забезпечує щорічний видобуток природного газу в обсязі 6,6 мільярда кубометрів, що становить третину загальнодержавного видобутку України. Окрасою ГПУ «Шебелинкагазвидобування» є Кобзівське газоконденсатне родовище. За великим рахунком, це просто дарунок долі. Воно вважається найперспективнішим з-поміж усіх родовищ, відкритих за роки незалежності України. Про нього голосно заговорили, коли постало питання про подорожчання імпортного енергоносія. Прогнозні ресурси «блакитного палива» в тутешніх глибоко залягаючих покладах, за розрахунками УкрНДІгазу, становлять 56 мільярдів 180 мільйонів кубометрів.

      Утім, як відомо, всякий ресурс ще треба дістати. Хоча першу установку підготовки газу (УПГ) на цьому родовищі облаштували і ввели в експлуатацію ще у 2003 році, згодом стало зрозуміло, що її вкрай недостатньо — потрібно ще одну. Наприкінці 2005 року, коли загострився українсько-російський газовий конфлікт, це завдання стало досить актуальними. Добре, що на цій ділянці газового «фронту» працює надійна, професійно бездоганна людина. Ідеться про призначеного рік тому на посаду директора газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» 32-річного Дмитра Альошина. За його наполяганням, 1 грудня минулого року на Кобзівському родовищі було розпочато проектування та будівництво другої установки підготовки газу. І ось у липні цього року її здали в експлуатацію. Отож тепер потужність обох установок становить 4 мільйони кубометрів «блакитного палива» на добу. Це перемога. Завдяки відповідній обробці паливо може відразу надходити у магістральний газопровід Єфремівка — Диканька — Київ. Тобто столиця, і не тільки вона, таким чином стає більш убезпеченою від енергетичних катаклізмів і примх із боку північної «труби».

      З огляду на минулу зиму, коли якогось дня тиск у магістральному газопроводі несподівано впав і тримався на технологічно «неіснуючому» рівні, на «Шебелинку» і Кобзівське родовище нам би треба було просто молитися. Тим паче що тут працюють віддані й винахідливі люди з унікально плодючою технічною фантазією, здатні зекономити підприємству мільйони гривень. Якщо говорити про недавні ноу-хау, то показовим прикладом є облаштування УПГ-2. При кошторисній вартості цього об'єкта 23 мільйони 820 тисяч гривень тут обійшлися сумою в 11 мільйонів 585 тисяч гривень. Секрет такої ощадливості полягає в тому, що основне технологічне обладнання спроектували і виготовили власними силами, а те, яке вже було в експлуатації, реконструювали і відремонтували. Крім того, вперше в практиці облаштування родовищ тут застосували нові енергоефективні водонагрівачі з коефіцієнтом корисної дії близько ста відсотків і сучасні ультразвукові датчики виміру рівня рідин.

      Інноваційні підходи в роботі «Шебелинкагазвидобування» — річ відома. Найбільше тут турбуються про те, щоб забезпечити високу якість підготовки газу. Зокрема, на деяких родовищах обробляють «блакитне паливо» за температури сепарації мінус 22 — мінус 30 градусів за Цельсієм. У такий спосіб на установці централізованої переробки газу щорічно обробляють у середньому 56 відсотків енергоносіїв, які виробляє управління. Це лише один штрих із 50-річної історії Шебелинського газопромислу. До цієї дати, що тільки наближається, підприємство намагається продемонструвати відповідні стандарти якості своєї роботи. Скажімо, такий як відповідність системи управління якістю міжнародним стандартам ДСТУ ISO 9001:2001. Відповідний сертифікат, який у березнi вручили пану Альошину, став реальним визнанням зусиль колективу управління.

      Якщо у попередні роки вважалося благом просто стабілізувати видобуток газу і конденсату, то тепер у «Шебелинці» вважають справою честі щороку нарощувати видобуток енергоносіїв. Утім тут усі пам'ятають, що вона підживлювала своїми вуглеводнями всю європейську частину колишнього Радянського Союзу. За свою 50-річну історію управління видобуло 1 трильйон 87 мільйонів 100 тисяч кубометрів «блакитного палива», майже 11 мільйонів тонн газового конденсату і 83,5 тисячі тонн нафти. Рекорд із видобутку газу було встановлено в 1971 році — 31 мільярд 300 мільйонів кубометрів, причому дебіт деяких свердловин сягав одного-півтора мільйона на добу. Чи вироблено «Шебелинку» вщерть — запитувати не варто, адже залишкові балансові запаси «блакитного палива» в цьому управлінні на початку цього року становили понад 283 мільярди кубометрів. Але видобувати ці поклади з-під землі стає дедалі важче і небезпечніше. Більшість тутешніх родовищ характеризуються падінням пластових тисків, зменшенням дебетів свердловин тощо. Тому до таких родовищ застосовують усілякі новітні технології, а крім того, відновлюють ліквідовані свердловини. І, ясна річ, розширюють пошуково-розвідувальне буріння. У найближчій перспективі — будівництво на головних спорудах Хрестищенського газопромислу установки з поглибленої підготовки та переробки газу потужнiстю 25 тисяч тонн пропан-бутану та 60 тисяч тонн стабiльного бензину на рiк.