Одним із тих, хто найбільше чекав присяги нового Конституційного Суду, був Віктор Шишкін. Він свого часу був народним депутатом І скликання, першим Генеральним прокурором незалежної України, активістом УРП «Собор» — партії, яка минулої парламентської каденції входила до Блоку Тимошенко, працював у регіональних судових органах. У листопаді минулого року Президент Ющенко призначив Шишкіна суддею КС, і від того часу Віктор Іванович чекав, коли парламент нарешті дозволить йому скласти суддівську присягу.
У кулуарах знайомі депутати, передусім із БЮТ, вітали життєрадісного Віктора Шишкіна з новим іміджем — бородою. Жартували: Шишкін, мабуть, як Фідель Кастро, — зарікся голити бороду до перемоги. Привітала «за п'ять хвилин» суддю Конституційного Суду й «Україна молода».
— Вікторе Івановичу, за годину ви нарешті складете присягу судді Конституційного Суду. Рветеся у бій?
— Звичайно. Якщо все буде гаразд, то піду на нове місце роботи вже сьогодні. Бо перед цим дуже довго був безробітним. Саме так — мав офіційний статус безробітного! І винна в цьому Верховна Рада, яка саботувала моє призначення на попередню посаду — заступника голови обласного суду або іншого судового органу.
Але якщо ви хочете зараз почути від мене якісь коментарі щодо конкретних правових суперечок, які належить розв'язувати Конституційному Суду, то нічого не вийде. Будь-які питання, навіть, на перший погляд, суто правові, обов'язково зачіпатимуть політичну кон'юнктуру, а судді КС не мають права встрявати в політику. Як і судити про певні правові колізії наперед, без належного розгляду. Зараз же в нас усе просякнуте політикою наскрізь, особливо в справах Конституційного Суду.
От про що ви мене хотіли запитати?
— Ну, якщо не про конкретні подання, то тоді пряме запитання — якраз про ангажованість нових членів КС. Як працюватиме ця структура, якщо депутати з різних фракцій, обговорюючи висуванців на посади суддів Конституційного Суду від парламенту, закидали своїм колегам просування не просто правників, а політично заангажованих креатур?
— Ну, виходить, депутати критикують самі себе, якщо судді ще не призначені й не приведені до присяги, а фракції вже встигли зауважити їхню політичну орієнтацію.
Щодо мене особисто, то я, без сумніву, не буду політично заангажованим, а буду підходити до всіх питань винятково з точки зору законності.
— Ви призначені до КС за квотою Президента. Коли востаннє зустрічалися з Віктором Ющенком? Чи маєте якісь настанови для роботи на Жилянській?
— Із Президентом зустрічався лише тоді, коли він підписав указ на призначення своєї квоти суддів КС. Перед цим якихось співбесід із главою держави не було — у нас Президент такий, що для нього це не обов'язково (усміхається.)
— Як ви ставитеся до закону, який сьогодні вже встигла ухвалити Верховна Рада і яким заборонила Конституційному Суду проводити ревізію політреформи від 8 грудня 2004 року?
— Так? Цікаво... Я про це ще навіть нічого не чув. Коментувати не готовий...
— Коли нарешті Конституційний Суд стане до виконання своїх безпосередніх обов'язків? Коли ми почуємо вердикти за конкретними поданнями?
— Як мінімум, тиждень у Конституційному Суді буде витрачено на організаційні питання. Це так само, як у Верховній Раді, спочатку відбуваються різні установчі наради, обирається керівництво (а в КС це теж голова й двоє заступників), змінюється регламент роботи, визначається кількість «комітетів» тощо. Крім того, серпень — місяць відпусток в усіх органах влади. Тобто впродовж серпня Конституційний Суд навряд чи почне розгляд конкретних юридичних питань — швидше за все, він присвятить цей час організації своєї роботи, а тлумачення законів буде вже восени.
— Чи ви в курсi, який масив подань для розтлумачення накопичився у Конституцiйному Судi за той час, коли його роботу було паралiзовано?
— Точно не знаю, але прикинути це легко. Судіть самі: КС, навіть коли працює, не встигає обробити тих подань, що надходять за місяць. А тепер перемножте обсяг матеріалів, що накопичується за місяць, на кількість місяців. Ну хоча б на десять. Адже КС став фактично недієздатним у жовтні минулого року, коли закінчився термін повноважень більшості суддів...
Присяга Шишкіна, як і ще 13 суддів КС, у п'ятницю відбулася. Таким чином, роботу Конституційного Суду розблоковано після майже 10-місячного «антракту».
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
