Сьогоднішній випускник педагогічного училища чи інституту, навіть якщо він навчався за державні кошти й сумлінно отримував стипендію, зазвичай не рветься працювати за спеціальністю, й особливо важко змусити колишнього студента сіяти вічне, добре й мудре у голови сільських школярів. «Каральних» операцій з боку рідної держави молодь не боїться — для того щоб відмахнутися від надокучливого відділу освіти, достатньо дістати (купити?) довідку про працевлаштування у якомусь навчальному закладі. Всі задоволені: канцелярія має довідку, випускник — свободу у виборі заняття, ось тільки школи напередодні Свята першого дзвоника практично завжди мають «некомплект» викладачів...
Розуміючи, що методом «батога» особливого успіху не досягти, урядовці вирішили заохотити молодих педагогів працювати за спеціальністю «пряником». Так, уже з першого січня 2007 року молоді фахівці, які уклали не менш ніж на три роки угоду про роботу у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, визначених органами управління освітою, отримуватимуть одноразову грошову допомогу в розмірі п'яти мінімальних зарплат. За повідомленням УНІАН, якби ця грошова допомога виплачувалася сьогодні, то молодий педагог отримав би 1 875 гривень (з 1 липня цього року року мінімальна зарплата становить 375 гривень). Якщо в наступному році мінімальна зарплата зросте, то одноразова допомога «перевалить» за дві тисячі гривень.
На думку урядовців, ухвалений ними документ дозволить підвищити престиж професії педагога, поліпшити соціально-економічне становище вчителів та викладачів, стимулюватиме забезпечення навчальних закладів кваліфікованими педагогічними працівниками.