Могили у Гурбах «розпечатають»

      Незвичайна експедиція вирушає наступного тижня в урочище Гурби, що у Здолбунівському районі Рівненської області. Хлопці з Координаційного об'єднання молодіжних організацій Рівненщини «Комора» разом iз працівниками обласного краєзнавчого музею мають намір розпочати масштабні пошукові роботи на місці, де 21 — 25 квітня 1944 року в запеклій битві з тодішніми радянськими військами НКВС зійшлися бійці південної групи УПА-Північ «Богун» та з'єднання «Холодний Яр» УПА-Південь. Тут, на Мізоцькому плато, або так званих Гурбенських (Крем'янецьких) горах, і зустрілись у нерівному та відкритому бою 5 тисяч вояків УПА з 30 тисячами добірного війська НКВС та Червоної армії, знятих для такої «нагоди» з Кавказу, де перед тим вони займались виселенням чеченського населення до місць «не так віддалених». Ці події припали якраз на Великдень 1944-го і тривали в багатьох селах навколо колишньої польської колонії Гурби — в Антонівцях, Забарах, Андрушівці, Майдані, Обгові, Мостах та багатьох інших. Основний район бойових дій охопив територію між селом Антонівці та урочищем Гурби (власне, через це бій і отримав свою назву). І досі чи не щороку місцеві мешканці натрапляють у лісі після дощів на черепи та кістки загиблих у тому бою повстанців.

      — За нашими підрахунками, під Гурбами загинуло приблизно 1100 —1200 бійців УПА та місцевих цивільних, кілька тисяч яких перед загрозою мобілізації до Червоної армії також переховувалися у лісі, — вважає один з авторів книги «Гурби: квітень 44-го», краєзнавець Олег Тищенко. — Частину загиблих після бою родичі з навколишніх сил забрали, але щонайменше півтисячі так і залишилися непохованими у навколишніх лісах та болотах.

      Свого часу було прийнято рішення про будівництво у Гурбах пантеону, в якому перепоховають знайдені останки. «Відкриття пантеону заплановано на свято Покрови 14 жовтня, — розповідає голова «Комори» Тарас Максименко. — Щоб відкрити пантеон, треба, щоб там був хтось похований. Щоб набути досвіду пошукової роботи та ексгумації останків загиблих, рівненська «Комора» відрядила кільканадцять своїх активістів у Биківню, де зараз проводять масштабні роботи з пошуку та перепоховання жертв розстрілів НКВС. Хлопці під керівництвом досвідчених археологів здобули в биківнянському лісі досвід пошукової роботи — на рахунку кожного по 10 —15 знайдених скелетів розстріляних людей — та ознайомилися з методикою цієї роботи. Різниця лише в тому, що в Биківні доводилося розбирати братські могили по 60-80 чоловік, а під Гурбами в основному одиночні поховання».

      Територія, яку потрібно дослідити пошуковцям, становить не менше 10 квадратних кілометрів. Тож роботи вистачить щонайменше на п'ять років, вважає заввідділом охорони історичної спадщини обласного краєзнавчого музею Тетяна Бикова, яка теж працюватиме у Гурбах. Поки що на проведення пошукових робіт виділено, за словами пані Тетяни, понад 30 тисяч гривень. Щоб розпочати роботи, потрібно також отримати своєрідний дозвіл від єпархії, оскільки свого часу священиками частину курганів, де, очевидно, поховано частину загиблих, було освячено, тож нині для ексгумації та перепоховання треба ці могили «розпечатати». «До того ж потрібно пам'ятати про практику НКВС — тіла вбитих мінували гранатами, щоб коли хтось iз рідних чи близьких їх упізнає та захоче поховати за християнським звичаєм, то підірвався, — розповідає Тетяна Бикова. — І в попередні роки на такі гранати ми вже натрапляли».