«Не потрібен нам інший Супермен!», «Крістофера Ріва не замінити!», «Брендон Рут не «катить!» — такими гаслами зустріли прихильники знаменитого героя коміксів новину про вихід фільму «Повернення Супермена». Воно й не дивно, адже уявити собі в ролі червоно-зеленого (а тепер, як виявилося, вже червоно-блакитного — американський мачо змінив костюмчик) супергероя когось іншого, а не Крістофера Ріва, дуже складно. Особливо тепер — після того, як чудовий актор, мужньо переживши падіння з коня і, як наслідок, повний параліч, пішов із життя. Нагадаємо, що повністю втративши здатність рухатися у 1995 році, Рів не втратив бажання жити й, сидячи у візку, керованому за допомогою електроніки (нею Крістофер управляв за допомогою єдиної рухомої частини тіла — рота), активно займався благодійними проектами й навіть продюсерською роботою. Найбільшою мрією актора було до свого 50-річчя знову стати на ноги, однак, на жаль, у житті Супермен виявився слабшим, ніж у кіно. Помер Рів у 2004-му, у віці 52 років, від серцевого нападу, остаточно перетворившись на легенду.

Наталі Мейнз, провідна вокалістка американського жіночого кантрі-тріо «Діксі чікс» («Південні ципоньки»), під час концерту в Лондоні 10 березня 2003 року заявила зі сцени: їй соромно за те, що президент США Джордж Буш походить із її рідного штату Техас. Було це за 10 днів до початку інтервенції Америки до Іраку. Дрібний, на перший погляд, інцидент був фактично проігнорований британською пресою. Але коли зміст слiв Наталі дійшов до США, там стався справжній вибух. «Золоті дівчата музики кантрі», як називали в Штатах тріо «Діксі чікс», були піддані на батьківщині тотальному остракізму. І це при тому, що ансамбль продав на той час більш як 28 млн. примірників своїх альбомів та здобув вісім «Греммі» — найвищих музичних нагород США.