Андрій Котельник: Штурмуватиму світ із «Юніверсуму»

04.08.2006
Андрій Котельник: Штурмуватиму світ із «Юніверсуму»

(з архіву Андрія КОТЕЛЬНИКА.)

      Інтерконтинентальний чемпіон за версіями WBA та WBO Андрій Котельник, який тренується в німецькому клубі «Юніверсум бокс промоушн», став на стежку професійного боксу після 2000 року, коли здобув любительське «срібло» на Олімпіаді в Сіднеї. Відтоді, виступаючи в першій напівсередній вазі, на професійному рингу львів'янин здобув 26 перемог і зазнав лише двох поразок. У липні на відомого боксера очікував черговий успіх — дружина Тетяна подарувала первістка. Новонароджену назвали переможним ім'ям Вікторія. Наша розмова з Андрієм розпочалася саме з обговорення цієї приємної події.

 

Боксер і доньку купає, і вночі до малої встає

      — Андрію, не можу не привітати тебе й дружину з народженням доньки. За дивним збігом, у твого тренера Міхаеля Тімма — дві доньки, у одноклубників-чемпіонів Сергія Дзинзирука та Володимира Сидоренка — теж доньки, Артур Григорян, 18-разовий чемпіон світу, який тренувався разом із тобою в німецькому клубі, а нині перейшов на тренерську роботу, має аж чотирьох дочок...

      — Так, справді. Щодо Володимира Сидоренка, то його дружина народила дівчинку на два тижні раніше від моєї Тетяни. Хоча за всіма підрахунками вони мали народжувати одночасно.

      — Он які в тебе дані про Сидоренка! Цікаво...

      — Є таке...

      — А ви з дружиною не розглядали варіанти, щоб Тетяна народжувала за кордоном?

      — Були різні варіанти. Спершу Таня вагалася, а потім вирішила народжувати в рідному Львові. Тут у неї батьки мешкають, всі близькі нам люди. До того ж після пологів потрібна допомога щодо догляду за дитиною. Тому народжувати ми приїхали в Україну.

      — Хто нині допомагає Тетяні з малою?

      — Її мама, адже сама Таня не впоралася б iз таким навантаженням. Я постійно в роз'їздах. Часом навіть не встигаю повернутися додому, аби ввечері покупати доньку. Хоча таке траплялося лише кілька разів. Здебільшого купання Вікторії без мене не обходиться. І вночі до доньки я встаю.

«Європейці в боксі сильніші за американців»

      — Андрію, коли в тебе наступний бій?

      — Думаю, заплануємо десь на вересень—жовтень. Це буде якийсь із проміжних боїв, а за звання чемпіона я боксуватиму наприкінці року.

      — Коли в тебе закінчується контракт з німецьким клубом «Юніверсум бокс промоушн» — тим самим, у якому сформувалися брати Клички?

      — Цьогоріч 11 листопада термін контракту добіг би кінця, проте я продовжив угоду ще на три роки.

      — Чому ти не змінив клуб? Може, не було пропозицій?

      — Мене влаштовує контракт та можливості німецького «Юніверсуму». На сьогодні ніяких проблем не виникає, від боксерів там вимагають лише тренуватися та вигравати, решта питань будуть вирішені керівництвом клубу. В «Юніверсумі» для мене створили нормальні умови підготовки до поєдинків, спортивна база на найвищому рівні, атмосфера в клубі складається дружна. Немає на що нарікати.

      Коли я переходив із любителів до професіоналів, то вів переговори і з цим німецьким клубом, і паралельно мав ще декілька пропозицій від інших клубів та промоутерів. А сьогодні я маю в кишені контракт, всі про це знають, тому ніхто й не пропонує.

      — «Меккою» боксу вважається Америка. Мрієш попрацювати у США?

      — Для мене Америка — не показник. Я в обох Америках боксував, і в Південній, і в Північній. Справді, там народжувався професійний бокс, саме там він набув максимального розвитку й популярності. Проте європейці нічим не гірші за американців. Просто в Америці бокс більш розкручений, аніж у нас. Зрештою, у Європі протягом останніх декількох років рівень боксу також виріс. У європейських бійців з'явився шанс проявити себе у США й довести свою силу, адже американці переконані в тому, що ми слабші за них. Це не так. Лишень подивіться на рейтинги суперважкої вагової категорії: в них — усі європейці, лише один темношкірий африканець Рахман, який виступає за американців. Згодом європейці захоплять і інші вагові категорії, я в цьому переконаний Раніше на боксерському ринзі домінували латиноамериканці, а зараз у кожній ваговій категорії присутній європеєць-чемпіон.

«На наші турніри приїжджають брати Клички»

      — Уже два роки існує твій добродійний фонд. Чому ти вдався до благочинності?

      — Благодійний фонд Андрія Котельника ми створили не для того, щоб збирати гроші, а щоб проводити змагання, турніри, інші спортивні заходи, допомагати дитячим будинкам, інтернатам. Навіть я можу виступати під егідою фонду. Наш фонд — неприбуткова організація, його метою є благодійна діяльність, спрямована на розвиток українського спорту, розкриття інтелектуального, духовного та фізичного потенціалу дітей та молодих людей, а також соціальний захист малозабезпечених громадян України. Місцева влада обіцяє нам виділити офіс.

      Я — президент фонду, віце-президент — Петро Мацишин, боксер-професіонал Роман Джуман виступає в ролі спортивного директора. Допомагає у фонді моя дружина. Нещодавно інтерконтинентальний чемпіон за версією WBO Олександр Дмитренко став почесним президентом нашого фонду.

      — Які конкретні справи цієї організації?

      — Із 1 по 10 липня на динамівській базі у Славському 23 найкращi боксери Львівщини віком від 11 до 15 років пройшли курс оздоровлення, відновили свої сили. 16-17 липня під Львовом ми організували турнір із міні-футболу серед дворових команд. На ньому змагалися діти у вікових категоріях 11—13 і 13—15 років. На турнір мав приїхати Олег Лужний, проте не зміг. Натомість відвідав змагання чемпіон світу з боксу за версією WBO Сергій Дзинзирук. Усі залишилися задоволенi, особливо діти.

      — Виходить, тобі не чужий і «спорт номер один»?

      — Я справді цікавлюся футболом. У турнірі брала участь футбольна команда благодійного фонду Андрія Котельника. Команда була трохи не зіграна, проте я дав кілька порад хлопцям, і вони пробилися у фінал, а там програли дворазовим чемпіонам України серед дворових команд. Гадаю, що такими темпами наступного року можемо сподіватися на перемогу.

      Далі ми готуємося до щорічного всеукраїнського дитячого турніру з боксу на призи срібного призера Олімпійських Ігор у Сіднеї Андрія Котельника. Минулого року турнiр відвідали 18-разовий чемпіон світу за версією WBO Артур Григорян, чемпіон світу за версією WBА Володимир Сидоренко, чемпіон WBO Сергiй Дзинзирук, чемпіон світу серед юніорів IBF Олександр Дмитренко. Турнір підтримали брати Клички. Володимир був присутній на прес-конференції, привіз призи. До речі, найкращих боксерів ми нагородили, окрім медалей, дипломів та кубків, ще й цінними призами. Ми нагороджували дітей телевізорами, DVD-програвачами. Гадаю, для дитини непогано отримати такий приз. Трьох найкращих тренерів відзначили грошовими преміями — по 100 доларів США. Надалі рівень нашого турніру буде лише підвищуватися.

      Я колись теж був на їхньому рівні, знаю їхні потреби і тому піклуюся про дітлахів, намагаюся допомогти. Упевнений, у них є всі шанси стати кращими за мене. Треба мати мету і йти до неї.

Тонус і мрія

      — Андрію, ти кажеш, що нині теж тренуєшся. Виходить, що навіть під час відпочинку ти даєш своєму організму фізичні навантаження?

      — Звичайно, організм потребує якоїсь розрядки. Я не тренуюся на повну силу, так, наче готуюся до поєдинку. Просто підтримую форму: качаюся, плаваю в басейні, граю у футбол. Як кажуть, підтримую спортивний тонус. Спортсменові не варто вибиватися з графіка.

      — Про що мрієш нині?

      — Стати чемпіоном світу серед професіоналів. На даний момент це моя найзаповітніша мрія, яка стосується моєї спортивної кар'єри. А поза рингом — мрію, щоб донька росла здоровою і тішила нас. Для цього варто жити, адже ти не будеш все життя займатися спортом! Діти — наше продовження. Гадаю, що ми з дружиною не зупинимося на одній дитині...

Розмовляла Інна БОРИСОВА.

 

ДОСЬЄ «УМ»

Андрій Котельник

Боксер-професіонал

      Народився 29 грудня 1977 року у Львові.

      Зріст — 1,71 м, вага — 61,2 кг.

      Протягом кар'єри в любительському боксі провів 150 офіційних поєдинків, здобув перемоги у 135. П'ятиразовий чемпіон України, чемпіон Європи серед юніорів, чемпіон Європи, срібний призер Олімпіади 2000 р.

      На професійному ринзі провів 28 поєдинків, 26 виграв (11 — нокаутом), двічі програв. Інтерконтинентальний чемпіон за версіями WBA та WBO. Нині тренується в Гамбурзі (Німеччина) в клубі «Юніверсум бокс промоушн».

      Ідеал у боксі — Майкл Тайсон.

      Одружений, має доньку.

      Цьогоріч став радником голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника з питань спорту та фізичної культури.

      Президент благодійного фонду Андрія Котельника.

      Нагороджений орденом «За заслуги».