Учора з другої спроби адвокат «України молодої» Валентин Волинець, як йому було запропоновано секретарем судового засідання, ознайомився з судовою справою щодо позовів Служби безпеки України, громадян В. Радченка та І. Дріжчаного до «України молодої».
Ще три дні тому в нас були сумніви щодо неупередженості у розгляді цієї справи. Нині вони повністю розвіялися. У протоколі судового засідання, яке почалося 28 липня ц. р. о 9-й годині і закінчилося о 10 годині 15 хвилин, зазначено (цитуємо): «Відповідач у судове засідання представника не направив. Про день, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином...»
Цей запис у протоколі викликав, м'яко кажучи, подив. Ми вже інформували читачiв (публікація «Об'єктивність у відставці», 1 серпня ц. р.), що жодним чином суд не повідомляв ПП «Україна молода» про проведення засідання в цей день. І в матеріалах справи немає так само жодних доказів, що це було судом зроблено так, як вимагає чинне цивільно-процесуальне законодавство України.
Свідомо чи несвідомо суд став на шлях фальсифікації протоколу попереднього судового засідання, на якому було винесено ухвалу, згідно з якою було зобов'язано відповідача надати певні докази щодо предмету спору. Щоб забезпечити права сторони відповідача, який з вини суду не був присутнім на засіданні, суддя мусив негайно в той же день надіслати копію ухвали до відома відповідача.
Протягом тижня, що минув, таку ухвалу «Україна молода» не одержувала, що унеможливило наші ефективні й своєчаснi дії щодо захисту прав і законних інтересів.
Дивує й та обставина, що суд розглянув справу в попередньому слуханні, винiс ухвали, але й досі не вручив відповідачеві копію заяви одного з позивачів — громадянина І. Дріжчаного (у матеріалах справи є ухвала ще від 21 липня ц. р. про об'єднання в одне провадження трьох справ). Отже, як можна побудувати свій захист у суді, не знаючи суті претензій позивача Дріжчаного?
Зважаючи на виявлені в матеріалах судової справи грубі порушення процесуального законодавства, а саме — фальсифікацію, відверте упереджене ставлення суду до сторони відповідача, залишаємо за собою право звернутися до Генерального прокурора України з офіційною заявою, аби він дав правову оцінку таким діям головуючого в судовому засіданні судді О. Шостака і секретаря О. Фурман.