У Києві з 1 серпня піднялися ціни на окремі сорти хлібо-булочних виробів. У столичній мерії пояснили: це пов'язано із значним збільшенням тарифів на газ і електроенергію. А також — на борошно різних сортів. Крім того, у деяких регіонах країни почав дорожчати бензин, що завжди є негативним стресом для відпочивальників і дуже небажаною обставиною для аграрників, які збирають врожай. Тим загрозливіше зростання цін на пальне виглядає на тлі чергового, з 1 серпня, підвищення Росією експортного мита на сиру нафту до рекордного рівня — 216,4 долара за тонну. Отож, з огляду на це, на прохання «УМ» ситуацію на ринку споживчих товарів прокоментував експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій КРАВЧУК.
— Для початку з'ясуємо, що думають експерти з приводу рівня інфляції. Очікування різні, чи не так?
— Справді, в прогнозах щодо інфляції за підсумками 2006 року немає одностайності: 7 відсотків закладено у бюджет-2006, приблизно10 відсотків — це показник, на який орієнтується Нацбанк. А наш iнститут прогнозує 12 відсотків річної інфляції. Утім за підсумками першого півріччя цього року вона становить 2,9 відсотка. Водночас економісти, для більшої достовірності, воліють порівнювати інфляцію рік до року. Скажімо, в даному разі — червень 2005-го до червня 2006 року. Так от, цей показник становить 6,8 відсотка. Тобто поки що інфляція справді є досить невеликою.
— Що на неї вплинуло?
— По-перше, у нас досить повільно зростали ціни на продовольчі товари: за період з червня минулого року до червня нинішнього подорожчання становило 5 відсотків. Це відбулося через те, що Росія заборонила експорт тваринницької продукції з України, зокрема, молоко і молочні продукти. Як наслідок, збільшилася пропозиція цих товарів і ціни дещо знизилися. По-друге, зростання цiн стримувалося завдяки монетарнiй полiтицi Нацбанку. Тобто вiн, у порiвняннi з минулими роками, не дуже багато випускав грошей у обiг. По-третє, економіка тепер краще працює, і в людей побільшали зарплати. Реальні доходи населення зросли приблизно на 20 відсотків за перші п'ять місяців цього року порівняно з аналогічним періодом цього року. З іншого боку, люди почали трохи більше заощаджувати коштів, менше витрачали їх на речі повсякденного попиту. Збільшилися банківські вклади, які тільки у червні зросли на 3 відсотки, заощадження у вигляді готівкових доларів примножилися.
— Як себе поводили в цей час ціни?
— Визначальним фактором було те, що курс долара в Україні залишався незмінним. Однак зросли тарифи в житлово-комунальному секторі, зокрема на електроенергію, газ, воду — на 18, 8 відсотка з початку року до аналогічного періоду попереднього року. До того ж, останнім часом подорожчав хліб. Зате більш-менш стабільними залишалися ціни на непродовольчі товари. Звичайно, якщо не рахувати паливну групу товарів. Ціни на бензин зросли з червня минулого року до червня нинішнього на 24 відсотки.
— Який вплив на товари споживчого кошика справляє імпорт?
— Ціни на імпортні споживчі товари зростають досить повільно завдяки стабільному курсу гривні й відносно невеликому зростанню світових цін. Крім того, імпорт створює досить значну конкуренцію вітчизняним товарам, і це теж збиває ціну. Наприклад, за п'ять місяців цього року обсяг завезених з-за кордону продуктів тваринного походження зріс на 37 відсотків, а обсяг імпорту готових продуктів — на 30 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Тобто досі основним фактором утримування більш-менш помірного зростання цін були, безумовно, харчові продукти, на які пересічний українець витрачає більшу частину своєї зарплатні.
— І все ж, судячи з прогнозу рівня інфляції, якого дотримується ваш інститут, ви передбачаєте, що цінова крива піде вгору?
— Важко це прогнозувати, поки не сформовано новий Кабінет Міністрів. Об'єктивні фактори для підвищення цін, звичайно, є. Насамперед, ідеться про тарифи на житлово-комунальні послуги і ціни на енергоносії. Зараз вони не покривають затрат комунальних підприємств. Але як це буде реалізовуватися надалі, залежатиме від того, яку політику провадитиме уряд. Через це й така розбіжність у прогнозах.