Мільйони у лоті

01.08.2006
Мільйони у лоті

Міністр фінансів Віктор Пинзеник (праворуч) сам не сподівався на такий розкiшний вибір для учасників майбутнього аукціону. У ролі гіда біля лотів — директор Держсховища Анатолій Швачка. (Фото Олексія ІВАНОВА.)

      Якщо у вас є кілька тисяч і ви не знаєте, куди їх вкласти,  мерщій вирушайте до Києва, на вулицю Дегтярівську, аби оглянути найкоштовнішу виставку в нашій країні. Минулого тижня в приміщенні «Державне сховище дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння України» виставили лоти з рідкісними виробами, якими досі милувалися лічені особи. Можливо, винесені звідси враження приведуть вас на відкритий аукціон, що відбудеться 15 серпня на Українській міжбанківській валютній біржі. Початкова ціна  виставлених лотів сягає понад сім мільйонів гривень. Очікувана подія вважається настільки важливою, що міністр фінансів Віктор Пинзеник приділив їй сорок хвилин власного часу і провів брифінг для журналістів. Відкриття огляду коштовностей, виставлених на Перший відкритий аукціон коштовностей, ініційовано Мінфіном.

      Саме з моменту  огляду лотів до оргкомітету починають надходити офіційні заявки на участь в аукціоні, і прийматимуть їх до 10 серпня. Утім про своє бажання включитися в торги набагато раніше заявили десятки бажаючих. Серед них є як юридичні особи (вони повинні мати ліцензію Мінфіну на відповідний вид діяльності. — Авт.), так і фізичні особи, яким необхідно, аби придбати лот, звернутися до послуг брокерів. Прозорість процедури забезпечено, зокрема, тим, що  на відомчому сайті виставлено фото лотів. Крім того, майбутнім покупцям, які вирішили взяти участь в аукціоні, слід сплатити гарантійний внесок за лотами. Цей внесок зараховується покупцю до продажної ціни придбаних виробів, іншим учасникам цю суму повертають упродовж п'яти днів. Ті, хто піде з аукціону ні з чим, нехай не переживає: вже майже сформовано лоти для наступного аукціону.

      Рішення про аукціон прийняли, коли назбиралася відповідна кількість дорогоцінних виробів відповідної якості. Раніше їх теж продавали, але в інший спосіб: відповідно до поданих заявок Держсховище реалізовувало свої дорогоцінні метали і зливки банкам та компаніям. Можливо, хтось не буде у захваті від нового формату продажу. Проте таким чином Мінфін отримає шанс виторгувати значно більшу суму за виставлені лоти, аніж тоді, коли цей продаж відбувався в закритому режимі. Тому що ринкова ціна виставлених алмазів, діамантів, перлів, бурштину, димчастого кварцу, топазів тощо є досить високою. До того ж вони реалізуються не тільки як сировина,  а й у вигляді перстнів, брошок, кольє, підвісок, кулонів, сережок, годинників — словом, виробів високої художньої якості. А якщо згадати, яких сил коштувало українському Держсховищу назбирати ці чудові, принадні речі, то й годі говорити, що кожен виріб тут насправді важить набагато більше за свою ринкову ціну. Відлік часу, відколи почали створювати фонд, можна починати з 1998 року — дати заснування Держсховища. Це надто малий період, щоб назбирати великий скарб. Тим більше що ніякого спадку у вигляді дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння від радянських часів в українській скарбниці як то було, так і немає. 

      Держсховище володіє речами, які надійшли з різних джерел. За офіційною інформацією, коштовності, придбані за кошти бюджету, становлять тут 72,1 відсотка, а ті, що надійшли у власність держави  від органів Служби безпеки України, Державної митної служби, Міністерства внутрішніх справ та державних виконавчих служб, сягають 27, 9 відсотка. Про останню групу товарів  у Мінфіні говорять із особливим задоволенням. Скажімо, в минулому і нинішньому роках завдяки операції «Контрабанда, стоп!» сюди надійшло стільки коштовних речей, що Держсховище  не встигає проводити їх експертизу. Ці речі поки що не увійшли до виставлених лотів. Проте почесне місце на аукціоні посів інший, певно, з попередніх запасів, досить вражаючий експонат за стартовою ціною 202 тисячі гривень — наручний годинник фірми Harry Winston, із золотим корпусом і вагою майже 347 грамів. Утім, якщо говорити про вагу і ціну, то, напевне, за цим критерієм жоден виріб не може зрівнятися зі шестикілограмовим зливком платини з початковою ціною понад мільйон гривень.

      Окремої розповіді заслуговує  основна частина надбання Держсховища. Як відомо, в нашій країні є низка підприємств, якi видобувають, виробляють і використовують дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння. Отож учасникам аукціону запропоновано, крім усього іншого, зливки афінованих дорогоцінних металів, які виготовлено на вітчизняних підприємствах. Також у лотах ви побачите справжній розмай бурштину, кольори якого варіюються від густо-коричневого до зеленкувато- лимонного. Це шматочки того самого українського бурштину, який господарки нерідко знаходять у себе на городах на Рівненщині. До речі, не менш поширеними в Україні є берили, зокрема на Житомирщині. Що ж до діамантів, то їх огранку виконують з імпортної сировини, яка надходить на Вінницький завод «Кристал». Держсховище також володіє речами, які мають історичну і культурну цінність, а тому їх можуть виставити на продаж тільки з особливого дозволу, зазначив Віктор Пинзеник. У таких випадках збирають міжвідомчу комісію. За словами директора Держсховища Анатолія Швачки, йдеться про об'єкти понад трьох тисяч найменувань. Серед них є, зокрема, монети ХІ—ХII століть із 143 країн світу.