Розпустить Президент Верховну Раду чи ні? Незважаючи на те, що парламентарії з «антикризової» більшості старанно намагалися випромінювати впевненість — мовляв, хоч яке рішення ухвалить глава держави, вони однаково залишаться у виграші, — учорашній день ВР пройшов під знаком саме цього запитання. Ще й спікер Мороз своїм неоднозначним телезверненням невідомо до кого підігрів пристрасті... Тож немає нічого дивного в тому, що у надрах коаліції визріла ідея викликати Президента перед очі законодавців, аби «по-дружньому» йому пояснити, чому краще не «качати права» і внести на розгляд парламенту кандидатуру Віктора Януковича, замість «деструктивно» розпускати парламент. Ідея, варто зазначити, викликала рішучий протест у опозиції, яку уособлює Блок Тимошенко, та «меншості» — так влучно охарактеризував невизначений статус «Нашої України» один з її лідерів Анатолій Кінах.
Власне, розпочалося ранкове засідання у вівторок саме з виступу від фракції БЮТ, яка досі представлена в сесійній залі тільки величезним державним прапором України, але для виголошення своєї позиції делегувала у «ворожий табір» свого представника Володимира Яворівського. Пан Володимир, «мимохідь» зазначивши, що ця каденція Верховної Ради явно буде найкоротшою в історії України, «просто нагадав»: день, мовляв, історичний, і всі матимуть нагоду переконатися, «чи в державі є сильний, вольовий, вірний Конституції Президент» (обурені вигуки «антикризовиків»). Словом, Вікторе Андрійовичу, розпускайте вже швидше цей парламент, бо дострокові вибори — це нормальна для цивілізованих держав справа.
Комуністи навпаки, переконані, що розпуск ВР — це просто злочин, бо саме цей орган влади, на думку лідера КПУ Петра Симоненка, залишився чи не єдиною дієздатною ланкою у владному ланцюгу України. Тому, досхочу «проїхавшись» по Президенту, персек партії, яка в разі дострокових виборів у парламент майже напевне більше не потрапить, запропонував колегам покликати главу держави на вечірнє пленарне засідання. Про те, що раніше нардепи самі ж вирішили зробити собі у вівторок «короткий день» і ввечері не засідати, уже якось і не йшлося.
Розсипавшись у компліментах народові й обраному ним парламенту, пропозицію Симоненка гаряче підтримала «регіоналка» Раїса Богатирьова. Після чого головуючий Олександр Мороз, звісно, просто не міг її, пропозицію (яка, звісно, була для нього новою і несподіваною) проігнорувати й дуже оперативно поставив на голосування. Дружнє вдавлювання «більшовиками» зелених кнопок привело до переконливого «за» — 242, і з апарату ВР до президентського секретаріату полетів лист за підписом спікера, який запрошує шановного Віктора Андрійовича взяти участь у вечірньому пленарному засіданні парламенту, присвяченому розгляду питання стосовно політико-правової ситуації в Україні.
Згодом Морозові ще не раз довелося наголошувати на тому, що йдеться саме про запрошення («зможе — прийде, не захоче — не прийде»), а не виклик Президента «на килим» до підсиленого конституційною реформою органу законодавчої влади. Бо «нашоукраїнці» (а за межами сесійної зали — і БЮТівці) за таке втручання у графік гаранта Конституції не на жарт образилися й розцінили його як чергову (після позавчорашніх голосування за постанову про негайне зібрання ВР на сесію при спробі Президента її розпустити і телезвернення Мороза) провокацію. Представник глави держави в парламенті Юрій Ключковський закликав спікера «стримати свої амбіції та емоції» й не викликати лідера держави на засідання постановою, а «по-доброму» запросити його, узгодивши графік. А керівник фракції «НУ» Роман Безсмертний після заплутаної спроби «проаналізувати ситуацію» підсумував, що всі натяки на кризу насправді мають суто внутріпарламентський характер. А тому не треба баламутити Президента й суспільство — досить усього лише зібрати «круглий стіл», за яким будуть представлені всі фракції, й обговорити все в «сімейному» парламентському колі. А ще краще — зробити цей стіл загальнонаціональним, залучивши не лише парламентські, а й інші політичні сили. Проти цього нібито ніхто не виступав. Як, усе-таки, віднедавна люблять наші політики всілякі «круглі столи»...
А Президент до ВР учора так i не прийшов. Натомiсть сьогоднi у Марiїнському палацi таки пройде жаданий «круглий стiл».
На порядку денному ранкового засідання Верховної Ради вчора також стояло питання про зміни у складі парламентських комітетів. «Негативними» зусиллями коаліції ВР не дала згоди на перехід «нашоукраїнки» Ольги Герасим'юк із Комітету з питань ЗМІ та свободи слова до Комітету з питань правосуддя. Розгляд аналогічного питання щодо нардепів-«регіоналів» було вирішено перенести.
Позавчора ввечері парламент прийняв за основу постанову про Основні напрями бюджетної політики на 2007 рік («за» — 271 депутат). Наступне голосування за Бюджетну резолюцію-2007 заплановане на сьогодні, причому ВР рекомендує Кабміну врахувати низку її пропозицій.
А вчора ввечері Верховна Рада 239 голосами більшості скасувала парламентську постанову від 10 січня 2006 року про відставку уряду Єханурова. «Регіонали» при цьому реготали, а спікер Мороз саркастично заявив, що таким чином депутати роблять «жест назустріч Президенту».
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
