Кадр iз фiльму жахiв про молодих дiвчат.
Фільми жахів для мене завжди були чимось на зразок холодного душу. Причому, завжди якогось незапланованого. Коли вимикають гарячу воду — у них, бачте, профілактичні роботи, — і ти, лаючись, змушена вкотре дивуватись, чому «моржі» так вихваляють своє невинне хобі. А жахливчики у планах на дозвілля з'являються тоді, коли раптом стає приторно від солоденько-безглуздих комедій, а від нескінченної стрілянини бойовиків просто закладає вуха. «Спуск» британського режисера Ніла Маршала на афішах з'явився саме за такого розкладу...
Героїні фільму — подруги, які вирішують трішки розвіятися, відірватися від однотипних буднів і вдарити гострими відчуттями по звичному укладу життя... Місце для цього вони обирають, прямо кажучи, екзотичне — печери. Була в цій подорожі і ще одна особливість: вона мала стати емоційною розрядкою для Сари, яка нещодавно пережила трагічну смерть чоловіка і дитини. Але всі мрії про змістовний відпочинок дівчатам перекреслила величезна брила, яка впала і загородила прохід. Вже тоді стало зрозуміло, що не всі вийдуть iз цих заплутаних лабіринтів та гротів — ну, інтуїцію наш глядач, слава Богу, має досить розвинену. Але знаючий Маршал це передбачив, закрутивши сюжет тугим морським вузлом, який навряд чи піддався б навіть бувалому мореплавцю. За подругами починають полювання «печерні аборигени», вони людиноподібні, але з надвичайно розвиненими тваринними інстинктами. Вони не бачать, втім дуже добре чують. Дівчата ж замість того, щоб гуртуватися і тиснути цю нечисть всім разом, розбігаються в різні боки і залишаються сам на сам iз переслідувачами. І такі екстремальні умови загострили не лише інстинкт самозбереження, а й стали тестом на дружбу, який дівчата блискуче провалили. Джуно випадково ранить Бет і полишає її помирати. Бет розповідає Сарі страшну таємницю, яка назавжди змінює її ставлення до найкращої подруги. На межі нервового зриву дівчина вже не може тверезо мислити. А перед останнім боєм живими з шести подруг залишаються Сара та Джуно, і вистояти у сутичці з монстрами майже нереально... Вони прийшли сюди людьми, а зараз стали такими ж тваринами, які полюють за ними в цій проклятій печері.
У «Спуску» течуть ріки крові, душероздираючі крики жертв примушують завмирати серця і втискатися глибше в крісло... Але, незважаючи на цей банальний набір особливостей, властивий чотирьом із п'яти новинок кіноринку, ризикну зробити принаймні два прогнози на майбутнє фільму Ніла Маршала. Він не збиратиме величезні каси. І виглядатиме досить пристойно на якомусь поважному фестивалі.
Сам режисер давно мріяв зняти фільм жахів у печері. «Я вважаю, що це класична атмосфера для створення фільмів жахів, — розповідав він в одному інтерв'ю. — Для справжнього жаху потрібна темрява, а більш темного місця, ніж печера, ви не знайдете. Я також прагнув зняти щось із винятково жіночим акторським складом, що вже само по собі є унікальним». Головні ролі у «Спуску» зіграли Шона Макдоналд, Наталі Мендоза, Алекс Рейд, Саскія Малдер та інші акторки. Красиві, з розкішними фігурами... Анекдот про дівчат, які шукають пригод на свої другі 90, це саме про них.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
