Хто заховався, той не винуватий

      Про закриття карної справи у середу повідомив журналістам прокурор Донеччини Олексій Баганець: «Оригінали самих постанов президії обласного суду ми не знайшли, бо вони знищені». За словами прокурора, в ході досудового слідства вдалося натрапити тільки на дві копії цих постанов. Однак копія, навіть якщо вона підроблена, все ж не є офіційним документом. Тому після всіх безрезультатних пошуків, каже Баганець, «законно було прийнято рішення про закриття карної справи».

      Із біографії нинішнього лідера Партії регіонів Віктора Януковича відомо, що він «загримів» за грати у 1967 році (ст. 141. ч. 2. КК УРСР — три роки позбавлення волі) та в 1970-му (ст. 102. КК УРСР — два роки позбавлення волі). Тривалий час на цей період «бурхливої» юності майбутнього керманича Донеччини було накладено табу. Однак у ході президентських виборів активно почала поширюватися інформація, що ще наприкінці 1978 року обидва вироки народного суду Єнакієвого були скасовані, а кримінальні справи провадженням закриті за відсутності складу злочину. Більше того, судячи із довідки, запропонованої Апеляційним судом Донецької області у травні 2004 року, юний Янукович у одному з випадків потерпів двічі — виявився не тільки засудженим, а й... покусаним. Адже у документі є й такий рядок: «Янукович намагався припинити побиття потерпілого, за що саме Бубир і вкусив його за руку».

      Однак уже тоді ж з'явилися й сумніви стосовно достовірності отих постанов Донецького обласного суду від 27 грудня 1978 року. Втім довести фальсифікацію, як тепер зізнається прокуратура, так і не вдалося. Про причину здогадатися неважко — правоохоронцям не вдалося відшукати оригіналів ні вироків народного суду Єнакієвого, ні оригіналів отих постанов обласного суду про їх скасування. Тому за відсутністю офіційних документів і довелося приймати рішення про закриття карної справи.