Удар по «олігархічних сицилістах»

      Соціалістична партія втратила чи не найяскравішого свого представника — Юрія Луценка. Ставши міністром внутрішніх справ, він призупинив членство в СПУ, аби формально опинитися поза політикою, а тепер прийняв рішення цілковито порвати з Соцпартією. Юрiй не мислить себе в політичній силі, що пішла на коаліцію з тими людьми, на яких у МВС назбиралися томи кримінальних справ. Чолівку Соцпартії Луценко звинувачує у зраді, а замість називати своє колишнє дітище «демократичним соціалізмом» дає йому нове ймення — «олігархічного сицилізму».

      Нинішній політичній ситуації Юрій Луценко дає жорстку оцінку: це — «спроба реваншу кучмістів в українському політикумі». Звичайно, вона стала можливою після того, як соціалісти під гаслами єднання України перебігли під теплі крила Партії регіонів. Водночас Луценко називає три причини, які доклалися до реваншу. Перша — глобальна, це констатація кризи партійної системи, а відтак і Верховної Ради: «Ми не маємо в парламенті жодної справжньої партії, а лише псевдопартії, які обслуговують той чи інший грошовий мішок, ту чи іншу олігархічну силу». Друга — що «помаранчеві», хоча й перемогли на останніх виборах, надто довго домовлялися, вели чвари, і зрештою програли.

      Третя причина — у самій СПУ. «[Вступ до антикризової коаліції] — це зрада верхівки СПУ, яка зрадила своїй історії, своїм принципам боротьби з олігархічними кланами і стала на бік одного з цих кланів», — скаржиться Луценко. Він дивується, що «сьогодні мої колеги й друзі по спільній 15-річній боротьбі голосують і братаються разом з Ківаловим, Чечетовим, Засухою й іншими діячами «кучмізму». Тому-то це й є «олігархічним сицилізмом», а ніяким не соціалізмом. Остаточний же вирок Луценка такий: «Тому я особисто вийшов iз Соцпартії, залишаючись вдячним за 15 років боротьби, бо зранку хочу чесно дивитися на себе в дзеркало».

      По правді кажучи, цього кроку від Луценка чекали. Ще тиждень тому Юрій Віталійович заявив, що, коли СПУ підтримає кандидатуру Януковича на посаду Прем'єра, він вийде з партії. Потім свій партквиток спалив брат міністра Сергій. Ще тоді Луценко-старший сказав, що його брат не сприймає дій керівництва СПУ. «Дзвонив під час нашої зустрічі міністр Ніколаєнко, він же депутат, — цитує Сергія інтернет-сайт «Майдан». — Говорив: «Юра, Мороз веде переговори з Януковичем про те, щоб ти залишився на своїй посаді». За словами Сергія, на цю пропозицію Юрій Луценко нібито відповів: «Пішов ти на фіг разом зі своїм Морозом. У моїй автобіографії не буде записано, що я був міністром в уряді Януковича».

      Подібно до двох Луценків, свої партквитки за останній тиждень склало чимало соціалістів. Скажімо, днями в Кіровограді свій квиток спалив член Соцпартії з 1999 року Павло Черняков. Вихід із СПУ він пояснив тим, що Мороз зрадив довіру виборців. «Я був учасником акції «Україна без Кучми», — розповів пан Павло. — Заради чого?! Щоб тепер Мороз зблокувався з Януковичем? СПУ — корумпована партія, так зване закрите акціонерне товариство. Є начальники, які керують, а всі інші повинні підкорятися. Переламати цю партію неможливо». За словами Чернякова, за останні два роки в Кіровограді серед членів партії відбулася «чистка», тому важко сказати, чи знайдуться в нього послідовники.

      Наразі постає ще й таке питання: чи спричинять останні дії соціалістів партійний розкол? З СПУ ще не вийшов Йосип Вінський (лише склав повноваження «правої руки Мороза»). Натомість залишила лави Соцпартії група представників київської обласної парторганізації на чолі із заступником голови облради Бондарєвим. Водночас навіть Луценко каже, що «не збираюсь організовувати й підбурювати [соціалістів на розкол], це їхнє власне право».