Наприкінці минулого тижня в Києві пройшла презентація нового видавничого проекту, названого його засновниками «Зона Овідія». Великий римський поет, автор «Науки кохання», як відомо, закінчив свої дні у вигнанні, десь зо дві тисячі років тому, можливо, й на території нашої держави. Принаймні майже незаперечним свідченням цьому є існування міста Овідіополь у наших теперішніх кордонах.
Президент Асоціації українських письменників Тарас Федюк і народний депутат Олексій Козаченко представили три перші книги з «мегапроекту». Реалізується «Зона Овідія» у київському видавництві «Факт» — трьома першими обранцями стали Павло Гірник iз Хмельницького, Дмитро Кремінь iз Миколаєва та харків'янка Ірина Євса. Всі названі автори уже мають чималий творчий доробок і є добре знаними в середовищі шанувальників сучасної поезії. Дмитро Кремінь був навіть удостоєний найвищої державної нагороди — премії ім.Т.Г.Шевченка. Водночас усі троє мешкають поза межами столиці України, а поет у провінції, як відомо, має проблеми з опублікуванням своїх творів, рівно як і представники інших творчих професій. Асоціація українських письменників, закликавши в союзники Фонд інтелектуальної співпраці «Україна — ХХІ століття», народних депутатів Б. Губського і О. Козаченка, взялася за ламання цього прикрого стереотипу. В «Зоні Овідія» найближчим часом побачать світ книги ще семи авторів, а взагалі обсяг «мегапроекту» його автори означили як «10+5», тобто книги півтора десятка майстрів поетичного слова зможуть побачити свої твори опублікованими під маркою «Факту». Слід також окремо згадати доволі високий рівень поліграфічного виконання випущених збірок: тверда палітурка, обріз, відповідний папір, ілюстрації, — все це робить видання серії «Зона Овідія» цілком конкурентними на сьогоднішньому книжковому ринку.
Під час прес-конференції в залі УНІАНу ініціатори видавничого проекту наголосили ще й на тому, що в «Зоні Овідія» побачать світ декілька книг українських поетів, які пишуть російською. Відбір авторів та їхніх текстів є винятково прерогативою координатора проекту Т.Федюка. Народний депутат О.Козаченко і директор «Факту» Л.Фінкельштейн підкреслили, що жодною мірою не намагаються зі свого боку втручатися у справи творчості.
Тож найближчим часом українська поезія має шанс матеріалізуватися в іще кілька гарних, якісно виданих книг. Поети-члени АУП, мабуть, уже переглядають шухляди своїх письмових столів, визбируючи по крихті досі невидане. А спраглі поетичного слова читачі невдовзі почнуть видивлятись на прилавках і стелажах книгарень збірки з нової серії, позначеної іменем славетного римлянина.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
