Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Наприкінці минулого тижня в Києві пройшла презентація нового видавничого проекту, названого його засновниками «Зона Овідія». Великий римський поет, автор «Науки кохання», як відомо, закінчив свої дні у вигнанні, десь зо дві тисячі років тому, можливо, й на території нашої держави. Принаймні майже незаперечним свідченням цьому є існування міста Овідіополь у наших теперішніх кордонах.
Президент Асоціації українських письменників Тарас Федюк і народний депутат Олексій Козаченко представили три перші книги з «мегапроекту». Реалізується «Зона Овідія» у київському видавництві «Факт» — трьома першими обранцями стали Павло Гірник iз Хмельницького, Дмитро Кремінь iз Миколаєва та харків'янка Ірина Євса. Всі названі автори уже мають чималий творчий доробок і є добре знаними в середовищі шанувальників сучасної поезії. Дмитро Кремінь був навіть удостоєний найвищої державної нагороди — премії ім.Т.Г.Шевченка. Водночас усі троє мешкають поза межами столиці України, а поет у провінції, як відомо, має проблеми з опублікуванням своїх творів, рівно як і представники інших творчих професій. Асоціація українських письменників, закликавши в союзники Фонд інтелектуальної співпраці «Україна — ХХІ століття», народних депутатів Б. Губського і О. Козаченка, взялася за ламання цього прикрого стереотипу. В «Зоні Овідія» найближчим часом побачать світ книги ще семи авторів, а взагалі обсяг «мегапроекту» його автори означили як «10+5», тобто книги півтора десятка майстрів поетичного слова зможуть побачити свої твори опублікованими під маркою «Факту». Слід також окремо згадати доволі високий рівень поліграфічного виконання випущених збірок: тверда палітурка, обріз, відповідний папір, ілюстрації, — все це робить видання серії «Зона Овідія» цілком конкурентними на сьогоднішньому книжковому ринку.
Під час прес-конференції в залі УНІАНу ініціатори видавничого проекту наголосили ще й на тому, що в «Зоні Овідія» побачать світ декілька книг українських поетів, які пишуть російською. Відбір авторів та їхніх текстів є винятково прерогативою координатора проекту Т.Федюка. Народний депутат О.Козаченко і директор «Факту» Л.Фінкельштейн підкреслили, що жодною мірою не намагаються зі свого боку втручатися у справи творчості.
Тож найближчим часом українська поезія має шанс матеріалізуватися в іще кілька гарних, якісно виданих книг. Поети-члени АУП, мабуть, уже переглядають шухляди своїх письмових столів, визбируючи по крихті досі невидане. А спраглі поетичного слова читачі невдовзі почнуть видивлятись на прилавках і стелажах книгарень збірки з нової серії, позначеної іменем славетного римлянина.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>