Заправся самогоном!

      У війну, кажуть, коли не вистачало бензину для машин медичної допомоги, його розбавляли спиртом. Важко було повірити, коли подiбне доводилось чути, але це таки правда. Проте зараз, коли палива для двигунів, здавалося б, удосталь, тільки б гроші платив, дідівську технологію цілком серйозно впроваджують в Україні. Щоправда, не досить активно.

      Технології додавання спирту до бензину вже більше п'яти років. Тобто стільки часу науково-виробниче об'єднання «Біоспиртпрод» намагається «підсадити» автомобілістів на результати своїх експериментів. Насправді, бензин розбавляють не чистим спиртом, адже це призведе до розшарування рідини у бензобаку, і тоді машина точно нікуди не доїде, а високооктановою кисневою добавкою (ВКД), яка виготовляється на спиртовій основі. Таким чином бензин «набуває екологічності», бо в пальному зменшується кількість свинцю, який із вихлопної труби автомобіля попадає прямісінько в легені пішоходів або мертвим шаром осідає на придорожнiх газонах.

      За словами Сергія Олінійчука, генерального директора науково-виробничого об'єдання «Біоспиртпрод» Держдепартаменту продовольства Мінагрополітики, найкращий спирт для високооктанових добавок виготовляється із меляси — відходів від переробки цукрового буряку. Ціна на цей продукт і диктує остаточну вартість паливного продукту. Аби зробити тонну «спиртового пального», потрібно 4,2 тонни меляси. Аби отримати якісний бензин, високооктанової кисневої добавки додають шість відсотків, бо лише за таких умов не потрібно реконструювати двигун авто — такий відсоток інородної рідини не впливає на вміст кисню у кінцевому продукті.

      За підрахунками спеціалістів НВО «Біоспиртпрод», ціна «спирт-бензину» нижча від бензину звичайного лише тоді, коли заводу із виготовлення КВД вдається придбати мелясу у виробників не дорожче, ніж за 380 гривень за тонну. Коли ціна стрибає вище — у виробленні біобензину нема сенсу, бо ж коштує він тоді рівно стільки, скільки і звичайний А-92, А-95 та А-98. До речі, якщо до бензину з найнижчим октановим числом — А-76 — додати вищезгадані шість відсотків ВКД, вийде не що інше, як 92 бензин!

      Відтак перспектива «екологічного пального» повністю в руках аграрних чиновників, від політики яких залежать ціни на продукцію цукрозаводів. «Якщо меляса коштує менше за бензин, нафтопереробні підприємства беруть нашу продукцію, якщо більше чи навіть на рівні — відмовляються», — пояснює Сергій Олінійчук. Воно і зрозуміло, адже, додаючи шість відсотків готового продукту до бензину, нафтопереробні компанії тим самим втрачають стільки ж відсотків своєї роботи. Інший бік медалі — нафту Україна iмпортує з-за кордону, тоді як спирт держава має в необмеженій кількості: потенційно всі спиртозаводи можуть виробляти 60 мільйонів декалітрів спирту на рік.

      Утім купівля «еко» чи «неекобензину» на споживачеві не позначається ніяким чином, адже ціни на них не відрізняються. А турбуватися про стан природного середовища наші автомобілісти не квапляться. Ні на якому рівні. Наприклад, за кордоном у деяких країнах додавання до бензину якоїсь екочастки є святим обов'язком кожного власника автозаправки. Так, у всіх європейських країнах до бензину додається не менше п'яти відсотків висоооктанової складової, а в Сполучених Штатах — і взагалі до десяти.

      Щоправда, незабаром і в Україні ситуація може змінитися. У вересні Леонід Кучма видав указ «Про заходи для розвитку виробництва палива з біологічної сировини», яким доручив уряду розробити комплекс заходів, спрямованих на сприяння виробництву і використанню біологічного палива. Зокрема, Президент доручив Кабінету Міністрів у тримісячний термін вивчити доцільність введення збору з операцій із продажу нафтопродуктів, щоб таким чином стимулювати вирощування рослин, придатних для виробництва біологічного палива. Більше того, до 1 січня урядовці мають розробити і затвердити спеціальну програму розвитку виробництва біологічного палива і біогазу на період до 2010 року. Окрім того, планується розробити програми зі збільшення обсягів вирощування таких сільгоспкультур, як ріпак та буряк, щоб пустити їх на виробництво вищезгаданих високооктанових домішок. В указі сказано і про держпідтримку нових екологічних технологій, і про стимулювання інвестицій у цю сферу, і про аналіз виконання програми «Етанол», затвердженої постановою в липні 2000 року. Навіть більше — цим документом розширення використання палива з біологічної сировини визнано одним з пріоритетних напрямів діяльності Кабінету Міністрів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, які повинні забезпечувати «обов'язкове використання високооктанової кисневмісної добавки до бензинів з поступовим, до 2007 року, доведенням її вмісту в змішаних моторних бензинах до 5 відсотків». Тобто, за указом, ми рухаємося до європейських стандартів. А практично жоден автомобіліст не застрахований від того, що йому замість якісного й екологічно чистого бензину в бак заллють погано «перегнаного» газоконденсату.