Білка — чемпіон

08.07.2006
Білка — чемпіон

Юрій Фуштей, Андрій Трубін і Дар'я В'язовська: «Правда ж, прикольне у нас вийшло звірятко?». (Фото автора.)

      Чудове пухнасте звірятко з мультика «Льдовиковий період» без перебільшення можна назвати найцікавішим персонажем, створеним аніматорами за останні роки (навіть божевільна жаба відпочиває). Тож не дивно, що на четвертому Київському міжнародному фестивалі піщаної скульптури «Лонг Арт» перемогла — з суттєвим відривом від суперників — саме ця схиблена на жолудях «білка», виліплена з 12 тонн кар'єрного піску. Оголошення результатів конкурсу не стали несподіванкою ані для організаторів — арт-студії «АМАВІ», ані для глядачів, більшість з яких проголосували за мультгероя, ані для самих творців піщаного дива: художників Юрія Фуштея, Андрія Трубіна і Дар'ї В'язовської. Адже, за словами креативної трійці, яка об'єдналася під промовистою назвою «Творюки» (від слова «творити»!), такий яскравий персонаж просто не міг залишити людей байдужими...

«Але чому саме білка?» — з цим запитанням «УМ» звернулася до «Творюк», які відпочивали в затінку після роботи. Юрій Фуштей не забарився відповісти:

      — Якщо ви уважно дивилися мультик, то маєте пам'ятати, що саме з цього звірятка все почалося: і льодовиковий період, і глобальне потепління, і ворота до раю воно знайшло першим, правда, його потім відкачали, але то неважливо... Коли я почув, що  темою фестивалю буде кіно, відразу сказав: білка, тільки білка! 

      — Важко було працювати над створенням звірятка?

      — Ще б пак! Воно ж непосидюче — страх! То в один кінець пляжу пострибає, то в інший, то жолудь закопає, то його зі схованки тягне.  Поки змусили сидіти білку на місці, так намучилися.

      — Гм... (Вся компанія весело регоче).

      — З одного боку, з піском працювати важко, бо він непластичний, а з іншого — з такого матеріалу можна дуже швидко виготовити велику скульптуру.

      — Скільки ви працювали над білкою?

      — Чотири дні: перший день утрамбовували пісок, решту часу вирізали з моноліту скульптуру спеціальними інструментами.

      — Наскільки я знаю, виставка скульптур залишатиметься відкритою для відвідувачів кілька місяців. А як довго може простояти на пляжі ваше творіння?

      — Ну... (хитро посміхається). Якщо у вас тут ураганів не буде і хвилі прибою білку не зачіпатимуть, то місяців три-чотири...

        А якщо серйозно?

      — Скульптура може цілком спокійно протриматися до 4 місяців, якщо люди не будуть її ламати.

      — А дощів ваше творіння не боїться?

      — Не дуже. А от якщо сніг піде, доведеться евакуювати.

        А кому спала на думку ідея викопати біля жолудя ямку і написати «Наша білка не їла 20000 років»?

      — Нам, — хором відповідають «Творюки». — Бачите, до ямки вже хтось дріб'язку накидав? Гроші підуть до фонду спасіння наших білок!

      — ???

      — Дар'я зараз живе на Нивках, поруч із парком, у якому багато голодних білок. Так вона підгодовує звірят горішками. Серйозно!

      — Вірю, вірю... Цікаво, а чим займаються «Творюки» у вільний від фестивальних виступів час? Ну, звісно, якщо не брати до уваги місію порятунку голодних гризунів...

      — Виготовляємо скульптури з різних матеріалів на замовлення — як для дачі, саду, так і для квартири, — відгукується Андрій Трубін. — Ось таку білку, наприклад, можна зробити з бетону, і вона простоїть 150 років. Крім того, ми робимо облицювання будинків, оздоблення квартир. Зараз працюємо над оформленням ресторану за 400 кілометрів від Москви — ось тільки повернемося з Києва, і знову за роботу. Гарно має вийти, а починали ми з «голої» коробки.

      — Скажіть, а чи не здається митцеві, який не раз брав призи на міжнародних конкурсах за свої скульптури, дещо принизливим вовтузитися з цементом та цеглою?

      — Ні, — хитає головою Андрій. — Творчість можна виявляти і в цьому, було б тільки бажання. Крім того, за це платять непогані гроші... А втілити в життя найбожевільніші проекти, які народилися в голові митця, можна вдома. Так, у мене на дачі скоро з'явиться маленьке містечко — з вулицями, площами, фонтанами, фортечними валами, по яких можна буде прогулятися з дітьми. Ось тільки час треба знайти...

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>