Знак Предтечі в Україні

      Святого Івана Предтечу називають безкомпромісним свідком правди, він безбоязно вказував на пороки суспільства. Це останній зі старозавітних пророків, він, на думку богословів, — ніби місток між двома заповітами. Послухати цього пророка приходили тисячі людей — простих і поважних. Він називав себе лампою, світлом якої є Христос.

      Передісторію народження Івана Хрестителя описано в Євангелії від Луки. За днів царя юдейського Ірода був священик Захарія, разом iз дружиною своєю Єлизаветою — праведники. Але не було в них дітей. Якось, служачи у храмі, побачив Захарія Архангела Гавриїла, який повідомив йому, що його дружина народить сина, якого слід назвати Іваном, і буде він великий перед Господом. Захарія засумнівався, бо і він, і дружина були вже старими. Архангел-благовісник покарав маловірника тим, що відібрав у нього мову аж до чудесного народження сина. Рання християнська традиція, як і археологічні дослідження, вважають місцем народження св. Івана Хрестителя село Айн Карім (нині в межах Єрусалиму). Змужнівши, Іван проповідував у пустелі. Народ чекав месію, який встановить земне царство і визволить юдеїв з-під влади римлян. А Іван Хреститель закликав люд визнати власні гріхи і покаятися. Він хрестив охочих водою, нагадуючи, що за ним іде Той, кому він не гідний навіть нести взуття.

      Протягом церковного року на честь Івана Предтечі святкується аж шість дат: зачаття, різдва, усікновення, 1-ше та 2-ге знайдення голови, 3-тє знайдення голови і собор після свята Богоявлення. Відзначення Різдва Хрестителя відоме вже в IV столітті. Мощі святого спочивали в Антіохії, куди переніс їх апостол Лука. Звідти їх перевезли до Константинополя, а потім вони потрапили до рук волоського володаря Ієремії Могили.

      У 1673 році пані Пепричайкова подарувала їх бережанському шляхтичеві Сенявському до каплиці Бережанського замку. Таким чином Україна освятилася часткою мощей святого пророка. У церкві Пресвятої Трійці в Бережанах з початку XVIII століття зберігається частина кістки руки, якою Іван Хреститель хрестив Ісуса Христа в річці Йордан, оправлена в позолоту з написом грецькими буквами візантійського періоду: «Це чесного Предтечі Хрестителя Івана. Рік 7...» У скриньці також були складені стародавні печатки східних патріархів та володарів, що засвідчували цю реліквію, та пам'ятна грамота на воловій шкірі, датована 1720 роком. Згодом єпископ Атанасій Шептицький за участю кількасот священиків переніс мощі Івана Хрестителя з костелу Сенявських до головної церкви в Бережанах. Після Другої світової війни мощі зникли, тривалий час вважалося, що безслідно. Однак у 2000 році віднайдені. У січні 2001 року вони знову виставлені для доступу вірних.