Палити чи штраф платити?

      Невеселі часи настають для курців: з 1 липня набрала чинності третя частина Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їхнього шкідливого впливу на населення». А це означає, що відтепер заборонено паління у громадських місцях. Як зазначено у законі, громадським місцем є «частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони». Цікаво, що до списку заборонених для паління місць не потрапили транспортні зупинки, тож найболючіше для багатьох некурців питання залишилося поза рамками закону. Начальник Департаменту громадської безпеки МВС України Володимир Маєвський заявив, що тільки органи місцевого самоврядування будуть вирішувати, чи надавати зупинкам транспорту статусу громадських місць. Коли ж таке рішення буде прийнято, курців мають попереджати спеціальними табличками про заборону тут курити.

      А в ресторанах, кафе та їдальнях палити заборонено взагалі. Натомість адміністратори або орендарі мають потурбуватися про спеціальні місця для куріння та обладнати їх засобами (кондиціонерами, витяжками тощо), які б «витягували» тютюновий дим.

      У разі, якщо на «вашій половині» громадського місця хтось заважає вам насолоджуватися неотруєним повітрям, Володимир Маєвський радить звертатися до власника закладу, який повинен викликати наряд міліції, а той, у свою чергу, має право покарати впертого правопорушника. Жарти жартами, але за спробу палити у забороненому місці курці ризикують сплатити штраф або й навіть потрапити до слідчого ізолятора. Якщо страж порядку «застукає» правопорушника з цигаркою вперше, він робить йому попередження зі складанням протоколу на місці. Право на складання та розгляд протоколів надане всім працівникам органів внутрішніх справ (тобто працівникам міліції за пред'явленням відповідного документа). Якщо громадянин порушив закон вдруге, його затримують і притягують до матеріальної відповідальності: міліціонер має право складати протокол правопорушення лише у районному відділі міліції, а розглядає справу лише начальник територіального відділу органів внутрішніх справ або його заступник. Протокол фіксується у відділі, а з порушника стягується штраф — від одного до п'яти неоподаткованих мінімумів, тобто 17—85 гривень, а за повторне порушення закону протягом року — від п'яти до семи мінімумів (відповідно 85—119 гривень). Що ж до позбавлення волі, то воно може тривати до 3 годин (за адміністративне правопорушення) або до 3 діб — до встановлення особи.

      Словом, тут усе зрозуміло. Але чи буде стаття закону працювати на ділі? Володимир Маєвський висловив переконання, що буде. Більше того, полковник переконаний, що закон має дуже благородну мету, яка виправдовує жорсткі міри боротьби з палінням: це «збереження здоров'я нації та її молодого покоління». Сам Володимир Маєвський запевнив журналістів, що не є затятим курцем («Ніколи не палив, не палю, чого і вам бажаю!»). Втім багато працівників Міністерства внутрішніх справ «смалять», як паровози. Але у пошуку спеціального місця для паління на території міністерства ніхто кореспондентам «УМ» не допоміг. Тому залишається лише сподіватися, що воно там є...

Вікторія ДОЛГ ОВА,

Ірина КАПЛЕНКО.